ЧАСТИНА 2. ЛІЗА В ШКОЛІ , А ДЕ КИЦЯ ?**

***

Ліза в школу запізнилась ,

Вчителька кричала , злилась ,

Очевидно стара пані 

Не цікавиться котами ,

В неї тут свої  проблеми :

Аксіоми ,  теореми ,

А голодні і пухнасті -

Не її біда  , на щастя .

День минає .Лізі сумн .

Що кицюня  буде думать ?

Може , може що лишили знову ?

Може  що нема  любові ?

Чи що вдома нема місця ,

Чорній і прекрасній  киці ?

"В нас кімнати цілих  дві ! -

Каже  дівчинка собі - 

І є ліжка також  два ,- 

Мимрить  все під ніс  слова - 

Я дивани , два матраци .." 

"Іваненко , геть із класу ! 

Хочеш два ? То  буде два !" 

От домирилась ! ... Овва ...

Лізі  зовсім  кепсько  стало , 

Бо вона  ж тоді  не знала :

Мама вже мене пригріла ,

Й старшій  кішці  пояснила ,

Що я  теж тепер  член  банди , 

Та Марго Чомусь не  рада ...

Все  щось  свариться , шипить , 

Б'ється  , лається  гарчить . 

Я сховалась  під  диваном ,

Наче спокійніше  стало ,

Але ці кусючі  блохи ,

Не  дають ступити й кроку !

Такс... Щось діється   недобре ...

Мама наливає  воду ,

В велетенський  таз зелений ,

Каже це вода  для мене ! 

Ваші ці тази я знаю , 

Я вже плачу , Я ридаю !

Невже  знов  топити  будуть ? 

Ні ,прошу  вас , добрі  люди ! 

Мама  вже  мене  не слуха ,

Шушпа  мою  шубку  й вуха ,

Щось  говорить і вмиває ,

Чомусь  гладить  й відпускає !... 

"Ну чого  тебе знов  трусить ? -

Пита старша . "Я боюся - 

Тихо я відповідаю - 

Дворових  так  топлять . Знаю ."

"Ой мале  ти Потороча , - 

Тут марго  уже  хихоче - 

Це тебе  купали  просто ! 

Й  звітки  ти  таке взялося ? " 

"А купати - не  топити ?"

"Звісно  ні ! Ну що за дати  !"

Ратом  в двері  хтось  постукав .

Нашорошила я вуха ...

Хто там ? Злодій ? Котолови ? 

Ліза  повернулась з школи ! 

Хух , а я уже злякалась ! 

Думала  лихе  щось сталось  ,

А тут хоп  , і радість  бачте ,

Та чому  Лізуня  плаче ? 

А, так  точно  ! Очевидно ! 

У кутку  мене  не видно . 

Там де ми з Марго  сиділи 

Темрява  і купки  пилу . 

Навіть  Шерлок не  помітить ,

Класно , але хочу вийти .

"Мам , за кицю страшнувато ,-

Каже  Ліза  винувато - 

Ратом  скочить  на  дорогу , і ..." 

"Лізунь , заради   Бога ! - 

Я тихенько  муркочу 

І до  дівчинки  топчу -

Я маленька - не дурна !" 

"Кицю !- Вже кричить  вона  - 

Ти таки лишилась  з нами ! " 

"Дякуючи  твоїй мамі !" 

Поки  ми утрьох  вже грались ,

Мама  двійку  роздивлялась . 

"Ей  дівчатонька , ку- ку ! 

Поговорите  в кутку  !" 

Якщо  чесно  вам  зізнатись ,

Ми не стали  сперечатись , 

Бо куток  таки  був  гарний , 

В візерунках філігранних 

 На  стінах  картини  були , 

Тож як  дутись  ми заабули !