Норди

З промінням сонечка ранковим
в дорогу козаки пішли,
в обличчя вітром дме солоним,
до моря близько підійшли.

Містечко видно в полі зору
й човни рибацькі на воді,
затоку з берегом просторим,
сміливо рушили туди.

Місцеві радості не мають,
лиш староста їх зустрічав,
прийдешніх пильно розглядає,
таких гостей він ще не мав.

Мамай у старости питає,
чи норди в місті цім живуть,
а той лиш зверхньо промовляє,
з яких причин тут їхня суть.

Козак як є доповідає,
вони із Січі прибули
і нордів короля шукають,
щоб дружбу з нами ухвалив.

Старого відповідь лунає,
норд справи з будь-ким не веде,
лиш хто відвагу в серці має
і силу в битві доведе.

Щоб сам король їх міг прийняти
обряд повинні всі пройти,
страшного звіра подолати
і корабель в шторм провести.

Мамай не любить вихвалятись
та зустріч з звіром пригадав,
змогли з ведмедем розправлятись,
який у горах люд жахав.

Перемогли ж в бою не чисто,
бо звіра подолав підрив,
ще мали козаки намисто
з трофейних лісових кликів.

Став староста вже придивлятись,
ці зуби мали злі вовки,
що ж сила є, та ще дізнатись,
які з них будуть моряки.

Для цього козакам потрібно
свій власний човен збудувать,
на воду вийти й дуже здібно
крізь скелі в морі пропливать.

Тож дозвіл старости узяли,
щоб їхній досвід перенять,
культуру нордів пізнавали,
щоб дружбу з ними зав'язать.

Як сила є і розум ясний
у наших славних козаків,
в навчанні розвиток прекрасний
зробити декілька човнів.

Повчав їх майстер корабельний,
що в морі півжиття прожив,
він план ескізів мав ретельний
та з різним деревом дружив.

За кілька днів тяжкої праці
вже власний човник на воді,
вони зібрались рано вранці
обряд морський пройти тоді.

Задача в них така стояла,
скелястий острів віднайти,
де квітка рідкісна зростала,
її потрібно привезти.

Поради корисні лунали
від всіх бувалих моряків,
із ними козаки пізнали,
як вижити серед морів.

У човен свій всі погрузились
й на пошук острова пішли,
між скелями в воду носились
та квітку все ж таки знайшли.

Лиш острів весь цей неприступний,
В високий берег хвилі б’ють,
прохід все не знайшли доступний,
й вітри холодні сильні дмуть.

Мамай в команді є героєм,
тримати відстань дав наказ,
а сам поплив холодним морем
й на скелю вистрибнув на раз.

Набрав квіток, та мов на крилах,
зі скелі в море вниз стрибнув,
за ним команда поспішила,
й назад їх човен повернув.

До берега вони пристали,
старійшині дар піднесли,
свою всім мужність показали,
на моряків обряд пройшли.

На все містечко було свято,
прийняли норди козаків,
відваги й сили є багато,
народ місцевий це цінив.

Їм староста листа вручає,
як пропуск в замок короля,
й на мапі місце позначає
в столицю путь для корабля.

Поставили свої вітрила,
в столицю хутко попливли,
погода їм благоволила,
ще вдень до місця прибули.

З листом їх варта пропустила
у королівський тронний зал,
там делегація зустріла
прийом, що гідний всіх похвал.

До короля прийшли з вітанням
й дари підносять козаки,
і мир висловлюють бажанням
та вірну поміч на віки.

Це честь в стосунках бути дружніх,
король їх славу цінував,
і від ім’я всіх нордів мужніх
він з козаками мир уклав.