Бій з сатаною

Одного разу після бою
зайшов в корчму, щоб відпочить.
Взяв чарку, другу, а за нею
Почало в сон його хилить.

Аж раптом вітер підіймає
та все кружляє навкруги,
Мамай же сильну постать має,
йому встояти до снаги.

Із темряви і тіні ночі
видніє постать метрів п’ять,
крокує тихо, видно хоче
зненацька видом здивувать.

Та наш козак не розгубився
зі столу вискочив на раз,
чужинець плавно зупинився,
щоб різко вийти на показ.

У шерсті весь, як звір з дороги,
копита наче в кабана,
на голові великі роги,
то певно демон сатана.

Рука бере за шаблю хутко,
а інша вже мушкет трима,
і вистрибнув козак наш прутко,
швиденько ноги розмина.

Тут зав’язалась сильна бійка,
Мамай рубає і січе,
та демон як нова копійка,
кровинка навіть не тече.

Чаклує демон темні чари,
прокльони шле на козака,
розкинулись магічні хмари,
щоб поневолить на віка.

Та мужній воїн сильний духом,
прокляття не беруть таких.
Швидким і блискавичним рухом
Він вистрибнув із чар лихих.

Як шабля нечисть не займає,
то із мушкета слід палить,
лиш тільки куля відлітає,
фізично демона не вбить.

Кидає з рук все просто долу,
хреста з-за пазухи дістав,
молитву богові святому
устами праведно читав.

Тут сатана збліднів одразу,
почав кричати й скам’янів,
із неба прямо на заразу
бог промінь світла опустив.

І зникло зло, все розчинилось,
всевишнього священний знак.
Подякував за божу милість
й перехрестився наш козак.

Уся корчма його вітає,
а наш герой всім б’є поклон.
Та чує, півень вже співає,
відкрив він очі, то був сон.