Нейтралізація

 Командувач Алонсо де Базан, маркіз Перець-Крус, він же Запеклий Алонсо, стоячи на капітанському містку, незворушно дивився на стіну вогню. Стіна вогню вражала своїми розмірами. Приблизно 120 метрів в ширину і 40 метрів в висоту безперервного вогняного кола. 

  Вогонь під величезним тиском вихоплювався просто з чорної води. Вогняне кільце охопило ескадру Запеклого Алонсо з усіх боків. Рух будь-якого корабля був заблокований вогнем. Якийсь мічман зло пожартував: Пекло, для Запеклого Алонсо.

   Незважаючи на суворий наказ дотримуватись тиші в гіпернеті, командири кораблів ескадри настійливо надсилали Запеклому Алонсо панічні ментати.  Демаскування було абсолютним. Якщо задрипаний Прикордонник до цього моменту не знав про наближання ескадри до бази №211, то тепер про ескадру Алонсо не знали лише алігатори у Флориді.

   Кількома владними командирськими репліками Алонсо примусив командирів кораблів замовкнути і повернув їх до тями.

- Ви хто такі? Бойові командири чи дівчатка на яхті з педикюром? Ви що, ніколи не бачили вогню? Так, вогонь йде з під води. Але це вогонь! Він не буде горіти тут вічно. Ви мабуть забули мої вам слова. Так я нагадаю: “Роби як слід і що буде те й буде!”.

Враховуючи надзвичайно сильну паніку, яка охопила екіпажі всіх кораблів ескадри, які, до речі, на 70 відсотків складались із андроїдів, Алонсо був вимушений надіслати всім своїм військовим морякам наказ у формі незахищеної відкритої ментати: “По місцях стояти, вести спостереження. Нічого не робити без мого наказу”. 

  Таке звернення одразу збило панічні настрої особового складу. Особливо заспокійливо подіяли слова: “Нічого не робити”. На деяких кораблях навіть почали роздавати зайві порції рому.

- Я розчавлю цього Прикордонника. Менше ніж через 24 години він перестане існувати, а його зграю екстремістів я віддам на поталу моїм морячкам. Все ж таки надзвичайно приємно, коли особисті інтереси і робота збігаються, - так думав Запеклий Алонсо.

   Крім Алонсо на капітанському містку стояв андроїд стерновий і два нові охоронці. Посилення охорони було передбачено наказом ТИХ, ХТО ВІДДАЄ НАКАЗИ. Охоронці стояли на шанобливій відстані, але так, щоб Алонсо був у межах їхньої досяжності. Один з них був старшим за віком, опасистим і з вусами. Другий охоронець був молодшим, худорлявим і з бородою.

   Під час генерування Алонсо невидимих і нечутних наказів своїй ескадрі, охоронці неголосно розмовляли між собою, так би мовити, одним куточком рота.

Молодший сказав:

- Ти здурів, Сільвестр?! Він же рептилоїд. Як ти собі це уявляєш?

Старший охоронець відповідав заспокійливим тоном:

- Але ж Прикордонник наказав нейтралізувати цього Алонсо на 24 години. Чи не так, Арнольд?

- НЕЙТРАЛІЗУВАТИ! - гаряче прошепотів у відповідь Арнольд. - Ти розумієш різницю між “нейтралізацією” і викраденням. Я вже не кажу про викрадення командира ескадри рептилоїда Запеклого Алонсо. Нас спалять живцем в тому вогні, - Арнольд коротким рухом голови показав на стіну вогню попереду.

- Ну, викрадення можна розглядати як один із способів, - не здавався Сільвестр. - Тобто я маю на увазі, що в цій ситуації, будь-яке викрадення є нейтралізацією, але не всяка нейтралізація є викраденням.

   Охоронець Арнольд довго і пильно подивився на охоронця Сільвестра. 

- Ти знову читав?

- І не думав навіть. Я тримаюсь шостий тиждень.

- Точно?

- Точно.

- Добре, - сказав охоронець Арнольд, той що був молодший і з бородою. - Не думай що я проти викрадення. Можливо навіть, що викрадення є найліпшим варіантом. Але технічні моменти і наші можливості мене непокоять. Крім того, ми ж його охоронці. Якщо він зникне, то першими на кого впаде підозра, будемо якраз ми з тобою. Можливо його можна якось приспати або щось йому вколоти, так наче раптова хвороба.

- Ти пробував приспати рептилоїда? - іронічно спитав Сільвестр. - Не дай боже тобі це побачити. Хвороба також не підходить. Вони його вилікують за годину своїми рептилоїдними штуками. 

- Може просто втопимо його?

- Ти хочеш втопити рептилоїда, який плаває як акула?

- Слухай, я вже сказав, В ПРИНЦИПІ я не проти викрадення. Але куди ми його будемо викрадати. Кругом вода і вогонь. І до того ж нас одразу схоплять як тупих пінгвінів.

Старший охоронець Сільвестр мудро посміхнувся і заспокійливо зашепотів:

- Ми його сховаємо в порожню торпеду.

- Що?!

- Він буде торпедний апарат №1. Ти будеш торпедний апарат №2, а я буду торпедний апарат №3. Постріли автоматичні. Ми проходимо стіну вогню під водою. Переслідувати вони нас не зможуть принаймні ще шість годин. Підводний човен-малюкпідбере нас в умовному місті. Я вже викликав його. Прикордонник нам тільки подякує. Замість нейтралізації, ми обезголовимо всю ескадру. 

Молодий охоронець Арнольд ледь помітно нахилив голову, віддаючи належну шану плану охоронця Сільвестра. 

- Але залишаються два неприємних моменти: Андроїд на рулі і знерухомлення Алонсо.

- Андроїд на рулі не має права відводити погляд від компаса, що б не відбувалось навколо нього. Стосовно ж знерухомлення рептилоїдів, то колись давно Микита Карацупа показав мені один прийомчик, - повідомив Сільвестр.