Побачення Навігатора і Рейчел Парадайз

- Тобі неодмінно треба йти? - спитала Рейчел Парадайз Навігатора. 

   Навігатор сидів на краю ліжка. Рейчел, сидячи навколішках на ліжку, притислась щокою до його могутньої спини. Вона щасливо посміхалась.

  Навігатор намагався здаватись незворушним. Насправді він був самою щасливою людиною на планеті Земля.

   Просторе ліжко займало майже всю кімнату. Рейчел була вдягнута в жовто блакитну довгу сорочку пастельних тонів. На Навігаторі був одягнутий червоно-чорний піжамний комплект. 

- Ти ж сама знаєш, я мушу йти - лагідно відповів Навігатор. - Термінова нарада у Прикордонника, - пояснив він.

Рейчел надула губи і ображено проказала:

- Весь час я тільки і чую про Прикордонника. Прикордонник сюди, Прикордонник туди. Хто він такий взагалі цей Прикордонник? Він же твій учень. Це ти його посилав у далекий космос. То чому він тут командує?

  Навігатор повернувся і заспокійливо поцілував Рейчел в щоку. Він став і перейшов у невеличку ванну кімнату. Стоячи там під душем він голосно проказав:

- Тобі треба прослухати курс лекцій професора Гаука стосовно місця жінки у сучасному суспільстві.

- Того ідіота? - з посмішкою спитала Рейчел. - Всі знають, що він куплений професор. 

   Рейчел встала і підійшла до незачинених дверей ванної кімнати. Любовно споглядаючи оголену фігуру Навігатора, вона сказала:

- Знаєш, з того часу як відкрились пелюстки напівпрозорої капсули, ну, там де я рятувала тобі життя, у мене таке відчуття ніби ми з тобою одне ціле. 

- Я теж тебе кохаю, люба, - весело сказав Навігатор.

Рейчел серйозно похитала головою і промовила до себе:

- Це щось вище за кохання.

   Наразі вона схаменулась і з докором сказала:

- Ти як завжди переводиш розмову на того недолугого Гаука. Сьогодні це не пройде. А ну відповідай, чому Прикордонник командує тут? Ти ж його вчитель! Це ж ми з тобою стерли з лиця землі "Лімбо" кінець кінцем.

Веселий Навігатор вийшов з ванної кімнати замотаний у довгий рушник.

- З того часу як шлюб між жінками і чоловіками був заборонений, це суспільство змінились - повчально сказав він. - Але тут у підводних глибинах Антарктиди ще залишилось місце для чоловічого раю, люба моя Парадайз. Парадайз? Гм...

   Вже повністю одягнений, стоячи біля прочинених дверей, Навігатор неголосно і серйозно звернувся до Рейчел:

- В ванній кімнаті за мозаїчним панно ховається потаємний підземний хід до нашого старого знайомого непотоплюваного човна "Тарас Рамзес". Будь готова скористатись цими двома речами.

Рейчел напружено подивилась на Навігатора.

- Все так погано?

- Погано, але не так, - Навігатор не втримався від каламбуру. - Прикордонник планує битву з "Хижаками космосу". Тут або ми їх або вони нас.

- А коли це може статись? - спитала Рейчел.

   Навігатор пильно подивився на Рейчел і спитав:

- Добре, послухай, скільки років Dettinger-y?

- Років 40-45, відповіла Рейчел.

- Звідки ти це знаєш?

- Як це звідки, просто дивлюся і знаю. Навіщо ти питаєш?

- Як ти "просто знаєш" вік Dettinger-а, так Прикордонник "просто знає" ПРО ВСЕ.

- АГА... - розгублено проказала Рейчел.

   Навігатор поцілував її в щоку на прощання і сказав:

- До речі, Прикордонник дуже гарної думки про тебе.

- Не бреши мені, - недовірливо відповіла Рейчел. - Кожного разу коли він мене бачить, він завжди каже: Привіт, свята Рейчел. Він збиткується наді мною, Навігатор.

- Не впевнений, - задумливо відповів Навігатор.

- Він зараз шукає жінку, на ім'я Веселка, почав Навігатор і зрозумів, що бовкнув зайвого. 

- Прощавай, кохана, - Навігатор поспішно зник за дверима.

- Так, баби в нього немає це точно, - промовила сама до себе Рейчел. Вона збагнула, що саме сказала і прокричала у зачинені двері:

- Я мала на увазі подруги, подруги у нього немає.

Інколи минуле Рейчел, як андроїда танцювального залу, все ж таки давалось взнаки.