В майже темній капітанській каюті зорельоту "Світлодар" сталася відчутна вібрація повітря. З трепету вібрації виринули чотири темні постаті. Поступово набираючи обрисів чорних велетнів вони всі дивились в одному напрямку - на двері потайної шахти.
Одна постать оглянула двері, іронічно посміхнулась і сказала:
- Так, так, що тут у нас? Старий трюк з рідким азотом?
Інші темні постаті підлесливо зареготали. Занадто голосно, як це буває, коли підлеглі прагнуть сподобатись своєму босу психопату.
Зовні схожі на людей насправді ці створіння були чим завгодно, але не людьми. Якщо химерні побратими ветерана Тризуба були біологічними людьми, а загін 12 мавп складався з напівлюдей та напівмавп мутантів, то ці четверо створінь являли собою згустки темної матерії. Так звані "Хижаки космосу" називались хижаками про людське око, з метою надавання біологічного забарвлення, а по суті були чимось невиразним і невідомим, але смертельно ефективним. Знавці знали їх як ТІНІ ТЕМРЯВИ.
Перша Тінь, бліда як крейда, сказала:
- Стара як темна матерія втеча в рятівній капсулі?
Друга Тінь, з червоним відливом підхопила:
- Пересіли в підводний човен?
Третя тінь, чорна як вугілля, підсумувала:
- Думають всіх переграли?
Четверта Тінь, жовто-зеленого кольору лідер, наказала:
- Запустити ОКО!
Перша Тінь схопила скриню, яка стояла в кутку каюти і пересунула її на центр приміщення. З повітря виникла невелика шкатулка, яка була поставлена на скриню.
Щось тихо клацнуло і на всю каюту виникло зображення відкритої рубки підводного човна доісторичних часів. Підводний човен гострим носом продирався крізь крижані хвилі. На борту човна виднівся напис “Мобі Дік”.
У відкритій рубці човна в полярному одязі стояли Сивий капітан і Прикордонник. Прикордонник дивився в бінокль. Сивий капітан показував в далечінь рукою і з погордою казав:
- Ось це і є мій спадок. Спадок Сивого капітана.
Прикордонник зрозуміло кивнув головою і прокричав на вітру з бризками води, звертаючись до капітана:
- Антарктида?!
Капітан ствердно кивнув.
Раптом Прикордонник занепокоєно завертів головою оглядаючи темне небо.
- Термінове занурення! - скомандував він Сивому капітану.
Капітан без слів хутко ковзнув в люк. Прикордонник спустився в люк по груди і зробив рукою якийсь жест, на кшталт жесту благословення. Зображення пішло плямами і зникло.
- Поставив захист, - констатувала Перша Тінь.
- Ми встановили пункт призначення? - спитала Друга Тінь
- Стара База в Антарктиді, - відповіла Третя Тінь.
- Слухайте план дій, - наказала Четверта Тінь.
Тіні схилились одна до одної і шепотіла так тихо, що людське вухо не могло розібрати нічого із сказаного.
Після довгої наради Чотирьох Тіней в практично темній капітанській каюті зорельоту "Світлодар" сталася відчутна вібрація повітря. Тіні зникли немов їх і не було.
Чорна скриня в центрі каюти розплющила одне око. Це був біомеханічний пес Цербер, вірний друг Микити Карацупи.
