Dettinger

 Я не бачу нічого поганого в ненависті як такій, самій по собі. Інша справи, не всі можуть дозволити собі це почуття. Особливо в наш час, коли сиропом толерантності залиті всі стосунки і комунікації.

   Ненависть у нас, тут у майбутньому, прирівнюється до різновиду збочення. Відкритий прояв ненависті карається етапом на Овочевий Ярмарок або навіть засланням на Острови.

   Однак, я зненавидів Прикордонника одразу, ще задовго до того, як побачив його, так би мовити, в живу, на зорельоті "Світлодар". Абсолютна безлика нікчема, між нами. Мовчки швендяє з таким виглядом, наче зараз врятує планету. Рятівник засраний, прости мене Темна Матерія. 

  Сама ідея можливості існування такого Прикордонника вже викликає у мене ненависть. Прикордонник є свідченням того, що хтось допускає можливість руйнування усталеного ідеального суспільного устрою на планеті Земля. Хто цей хтось або ці хтось? от де питання.

   Хто може бути вищий за ТИХ, ХТО ВІДДАЄ НАКАЗИ? Хто може бути вищий за ТЕМНУ МАТЕРІЮ?

   Не знаю. Якщо навіть істоти з ТЕМНОЇ МАТЕРІЇ відчувають або допускають загрозу з боку Прикордонника, то хто стоїть за самим Прикордонником? Можливо ніхто! Як це часто буває із самозванцями. 

   Скоро я про це довідаюсь. ТІ, ХТО ВІДДАЄ НАКАЗИ зібрали надзвичайну групу людоловів і відправили на пошук Прикордонника і його зграї. Живим або мертвим - такий наказ отримали “Хижаки космосу”. 

   “Хижакам космосу”, на разі, підпорядковуються всі Ментори планети і весь клан Ядухи. Знатна гонитва і лови. Технічні і ментальні можливості безмежні. Ні час, ні простір не можуть зупинити цей загін.

Справжні красені. Ну, не без уродів і мутантів звичайно. 

   Як фекальний король, я вже пообіцяв захмарну винагороду за надання мені можливості завдати Прикордоннику так званий удар Coup de grâce. Не можу собі відмовити в задоволенні. Можу собі це дозволити.

   Я, між іншим, буду плекати свою ненависть до Прикордонника в замку моєї далекої родички Луїзи Бельгійської. Невинне створіння, така собі дама з гербарієм і молодим коханцем, тим пихатим бароном.   У них тут така глуха провінція. Вони взагалі нічого не знають про існування Прикордонника і можливий всепланетний заколот.

   Хто мене справді бентежить, так це отой солдафон Тризуб. Дуже підозріле створіння. Само всіх підозрює і шпигує. Так налякати бідолашного Жоржа, племінника герцогині. 

   Цей Жорж випадково зазирнув не в ті двері, і кажуть, побачив там те, що не треба було йому бачити. Так цей Тризуб зірвав з Жоржа одяг і голяка прив’язав до довгої палиці. Цю палицю з Жоржем він із своїми химерними побратимами підвісили над багаттям в саду і почали підсмажувати бідолашного Жоржа. При цьому вони примовляли:

- Є тут у нас одна леді. Вона найбільше любить смажених хлопчиків. 

   Слава Темній Матерії, вчасно нагодилась сама герцогиня і зупинила це неподобство. 

  Тризуб із своєю леді Вайноною вважає себе розумнішим за інших, а купилися як діти на мою обіцянку показати їм шлях до Веселки тяжіння. Я сам дивуюсь як вони могли мені довіритись. Інколи такі аж занадто розумні  довіряють не дослухаючись до власного розуму. Credo quia absurdum est (Вірую, бо це абсурд).

   Ненавиджу.