Підпілля

Цілком даремно було б думати, що суспільний устрій планети рептилоїдів З’хар-Рет відрізняється від суспільного устрою планети Земля. Річ у тім, що рептилоїди тривалий час (кілька тисячоліть) невпинно працювали для перетворення Землі в копію їхньої батьківщини.

   Чинна системно-структурно-ієрархічна побудова суспільства майбутнього впроваджувалась важко і не скоро. Ретилоїди вимушені були долати запеклий природний опір тих землян, які розуміли, куди це може привести. 

   Незважаючи на запевнення рептилоїдів про те, що існуюча система споконвічна і започаткована ледве не самими богами, знаходились розумники, які мали власну точку зору, моральний закон всередині та почуття власної гідності. Цих розумників система перетворювала на маргіналів і викидала на узбіччя суспільного життя. 

   У випадку активного спротиву такого розумника, система пропонувала йому серйозну посаду з відчутними бенефітами. 90 відсотків незгодних погоджувались прийняти пропозицію. 10 відсотків не приймали пропозицію і відправлялись у заслання на Острови, місце таке затишне, що аж моторошне.

 Остаточному успіху рептилоїдів сприяла трансформація системи освіти. Тим чи іншим чином, людина була зобов’язана вчитись протягом усього свого життя. Освітній процес забезпечував насадження ідей і методів рептилоїдів в суспільну і індивідуальну свідомість. Крім того, під час навчання виявлялись як непокірні особи, так і потенційні агенти системи.

   Поряд з цим, надихаючись працями доісторичних анархістів була створена підпільна організація Землян Кодекс 47. Члени Кодексу 47 вважали теперішню державу джерелом насильства, несправедливості та соціального гноблення. Замість залякування і примусу вони пропагували заохочення і мотивацію.

   Кодекс 47 і гадки не мав про існування ордену Хранителів Камбоджійських хронік. Безмежно віддалені один від одного ці дві групи нескорених Землян очікували появи Прикордонника з однаковим нетерпінням, але з різними намірами. 

Кодекс 47 бачив в Прикордоннику ту силу, яка розвалить і знищить чинну напіввоєнну корпоративну систему цифрового рабства. 

   Орден Хранителів, сповідуючи певний містицизм, очікував Прикордонника як месію. Цей месія мав не тільки відновити найкращі якості притаманні людині, але і зупинити хвилю бездумного гедонізму, яка охопила всі прошарки суспільства майбутнього. 

   Нема чого і казати, що обидві організації були насичені агентами ТИХ, ХТО ВІДДАЄ НАКАЗИ.

   Свідомо уникаючи контактів з земним підпіллям до певного часу, Прикордонник мав виконати свою місію: мінімум - врятувати тих, кого можна врятувати та максимум - врятувати планету Земля.