- Вона справді має дворянский титул, ця леді Вайнона? - вдавано неуважно спитав барон Константин де Герлах. Він з задоволенням неквапно веслував, керуючи досить великим прогулянковим човном на озері в маєтку Герцогині Саксонської.
Константин був вдягнутий в костюм венеціанського гондольєра доісторичних часів. На борту човна був намальований символ ілюмінатів у вигляді недобудованої піраміди зі Всевидячим Оком та написом Novus ordo seclorum (новий світовий порядок).
Атмосфера нагадувала картину “Сніданок на траві”.
- Та де там! - з легким роздратуванням відповіла Герцогиня Саксонська, вона ж Луїза Бельгійська.
- Вона така сама леді як я рептилія. Луїза була вдягнута в одяг для яхтингу, незважаючи на досить скромну глибину озера.
Продовжуючи веслувати барон Константин не втримався і промовив:
- Ну, треба визнати, в неї є певний стриманий шик, в цієї леді Вайнони.
Луїза Бельгійська гостро поглянула на барона Константина і сказала:
- Забудь одразу і навіть не думай! Я не даремно для прикладу привела рептилію. Жорж, мій племінник, каже, що випадково бачив її в справжньому образі. Трьох метрове страхіття із мерзенними щелепами. Жорж думав пожартувати з цього приводу, але той ветеран Тризуб так налякав бідолашного Жоржа…
- Он як? - спитав Константин, мужньо поводячи своїми плечима. - Ти думаєш мені слід втрутитись і поставити того Тризуба на місце?
- Прошу тебе любий, краще займайся веслуванням, - з серцем проказала Луїза. Ти проти Тризуба, як бур’ян проти дуба.
Барон ображено мовчки працював на веслах кілька хвилин.
- Навіщо ти їх взагалі прийняла Луїза, я не розумію, - нарешті сказав він.
- А як я могла відмовити їм в гостинності. Адже Dettinger мій далекий родич. В наш час, коли ніхто не знає і не бачить своїх родичів, навіть фекальний король Dettinger за щастя.
- І що далі? - спитав барок Константин.
- Чекаємо як завжди, відповіла Луїза Бельгійська. - Ми завжди виступаємо на стороні переможців. Поки повернуло на таке, що Прикордоннику скоро прийде кінець.
- Звідки ти знаєш? - швидко спитав барон.
- Dettinger має стосунки не тільки з ТИМИ, ХТО ВІДДАЄ НАКАЗИ. Він запевняє, що знає декілька істот із ТЕМНОЇ МАТЕРІЇ.
- Ого-го! - по простонародному вигукнув барон. - Це наближає кінець не тільки Прикордонника, але і всіх світлодарівців.
- Отож бо, сказала Луїза. - А також відкриває для нас нові можливості. Досить сидіти на узбіччі процесів. Час стати до штурвала.
- До штурвала? - не розуміючи перепитав барон Константин і оглянув човна, на якому не було ніякого штурвалу.
- Та греби вже до берега, нарешті, - з серцем наказала Луїза Бельгійська.

Відредаговано: 05.08.2025