Романтична ніч

 Микита Карацупа прокинувся від ніжного поцілунку в шию. Ще один лагідний дотик до його спини. Не розплющуючи очей він намагався усвідомити де він і що з ним. Ще один ніжний поцілунок в шию. Микита розплющив очі.

В напівтемній каюті для молодят в комерційній частині корпусу "Світлодара" стояло велетенське ліжко з пишним балдахіном в стилі Людовіка XV. Каюта була заставлена такими меблями, про які в майбутньому ніхто не чув і не бачив. На стінах висіли гобелени розміром з невеликий басейн. На гобеленах була зображена Принцеса в різних сюжетах. 

Сама Принцеса стояла навколішки перед ліжком і цілувала Микиту з ніжністю після ночі романтичного кохання. Вона була вдягнута в пеньюар кольору місячного сяйва. 

Пес Цербер дипломатично лежав в далекому кутку кімнати, відвернувши морду до стіни.

- У ліжку з богинею, подумав Микита. - Непоганий початок дня.

В голос він проказав:

- Дякую тобі ще раз за спасіння мого життя. Я твій боржник до кінця мого віку.

- Але не мого, - ніжно і водночас сумно відповіла Принцеса. Вона тримала в руках невеличкий піднос, на якому розмістився сніданок. Сніданок складався з невиразної кульки тілесного кольору розміром три сантиметри в діаметрі і склянки прозорої рідини. Таким було харчування майбутнього. Кулька містила денну норму необхідних жирів, білків, вуглеводів і вітамінів. Склянка прозорої рідини забезпечувала потребу людини у воді на весь день.

- Микита взяв з підноса харчову кульку, з повагою проковтнув її, показуючи, яке задоволення він отримує. Кулька не мала смаку. Збираючись зробити ковток із склянки Микита скоса поглянув на Принцесу і спитав:

- Все ж таки, як я можу тобі віддячити?

Принцеса іронічно відповіла:

- Ти так багато зробив цієї ночі, вистачить на десять подяк. - А якщо серйозно, то забудь. Земна людина нічого не може мені дати такого, чого б я не мала. Крім кохання звичайно. Промовляючи ці слова Принцеса поцілувала Микиту довгим поцілунком.

Микита, намагаючись не втратити розум від пестощів богині, спитав її:

- Що ти думаєш стосовно нас, що з нами буде далі?

Принцеса зрозуміла, що Микита налаштований на серйозну розмову, сіла поруч з ним на ліжку тримаючи піднос у руках. Обоє вони виглядали наче сімейна любляча пара.

- Нічого доброго далі з цього не вийде, - так само сумно відповіла Принцеса. - Я богиня і тому практично безсмертна. Ти людина і тому, ніде правди діти, ти смертний і рано чи пізно ти помреш. Я не хочу бачити тебе старіючим і вмираючим. Я хочу запам’ятати тебе таким як ти був минулої ночі..

- Я маю на увазі не тільки нас з тобою, - що буде з усіма тими, хто знаходиться на борту “Світлодара” зараз?

Принцеса трохи ображено знизала плечима, не дуже задоволена, що розмова так легко перейшла від їх особистих стосунків до справ загальних.

- Хоч це і проти правил, але я скажу тобі, те що я бачу. 

По перше, Прикордонник кінець кінцем знайде Веселку тяжіння. По друге, Dettinger помре жахливою смертю. По третє, леді Вайнона вийде заміж за ветерана Тризуба. Щодо інших я все бачу неясно. Доля Сивого капітана викликає тривогу, а Рейчел і Навігатор можуть піднести сюрприз. Щодо нас з тобою, то…

Принцеса зупинилась наче їй важко стало говорити.

- Так що саме щодо нас з тобою? - став допитуватись Микита. Він обійняв Принцесу і поцілував її в уста.

- Якесь дивне відчуття, знаєш, - промила тихо Принцеса. Такого бути не може звичайно, але ми або помремо разом, хоча для мене це і не можливо або ти станеш безсмертним.