Перед штурмом

Леді Вайнона скептично оглянула Тризуба і його команду спецназу. Захвату від цього видовища вона не виказала. 

 Розмова відбувалась в секретному місці, замаскованому під звичайний житловий блок майбутнього. Дві спальні, їдальня, кухня, ванна, туалет. Вікна відсутні. Замість вікон екрани на всю стіну з океанським пляжем або гірським краєвидом. 

Лише леді Вайнона знала про існування цього місця.   Під час будівництві всього кварталу вона наказала ШІ запланувати для неї секретне місце в багатоповерховому житловому модулі і знищити будь-які згадування про нього. 

   Вхід в її, так би мовити "квартиру", проходив через майстерню по ремонту андроїдів на першому поверсі будівлі. Пройшовши всю майстерню, де в темряві одні андроїди цілодобово ремонтували інших андроїдів, можна було побачити двері з написом "Не заходити! Іде прискорена утилізація."

  В центрі кімнати за дверима і дійсно стояла і напружено гула немаленька така установка. Установка генерувала постійне захисне поле, непроникне для агентів ТИХ, ХТО ВІДДАЄ НАКАЗИ.

  За наступними дверима знаходилась сама "квартира" леді Вайнони, в якій зараз якраз і відбувалась її розмова з Тризубом.

- Ти гадаєш твої люди спроможні проникнути на "Світлодар", - з іронією спитала леді Вайнона Тризуба.

- На що здатні мої люди я розповім трохи згодом, - твердо сказав Тризуб. - Спочатку скажи мені рептилія, для чого тобі це потрібно, - поставив він питання.

- Якщо ти дійсно хочеш це знати?, - почала леді Вайнона і зупинилась. Тризуб ствердно кивнув їй у відповідь. Три члени його команди участі у розмові не брали. На відміну від грубезних мавп-мутантів із загону 12 мавп, вони виглядали скоріше примарними неясними тінями, а не елітними спецпризначенцями.

   Леді Вайнона сказала Тризубу, - тільки виключні обставини змушують мене співпрацювати з тобою Тризуб. Але якщо ти ще раз назвеш мене рептилією, то я предстану перед тобою у своєму справжньому вигляді, - погрозою промовила вона.

- Рептиліє, невже ти думаєш, що я, як мисливець на рептилій, не бачив справжнього вигляду рептилій, - різко відгукнувся Тризуб. 

  Леді Вайнона почала загрозливо змінюватись на очах присутніх. Тоді Тризуб підняв руки у примирливому жесті і сказав:

- Добре, добре! Я ніколи більше не буду називати тебе рептилією.

Леді Вайнона миттєво повернулась до образу привабливої молодої брюнетки. Тризуб тут же додав: 

- На людях, - і посміхнувся як він думав привабливою посмішкою.

   Леді Вайнона важко зітхнула і продовжила:

- По перше, до мене вже присилали Ядуху, а ти сам знаєш, що це значить. В живих вони мене не залишать. По друге, Прикордонник із своєю Веселкою тяжіння це майбутнє. По третє, ТІ, ХТО ВІДДАЮТЬ НАКАЗИ, це минуле. Таким чином, майбутнє завжди переможе минуле. А я хочу бути на боці переможця і зберегти своє життя. Крім того, про Веселку тяжіння ходять усілякі розмови. Навіть кажуть, що вона творить дива з рептилоїдами.

- Я розумію, - повільно відповів Тризуб. - Веселка тяжіння приваблює всіх. І мене і моїх друзів, - він повів очима на своїх побратимів примар. 

- Вважаю ми порозумілися, - тоном начальника сказала леді Вайнона. - Давай перейдемо до справи.   Ти дійсно зможеш проникнути на "Світлодар" і зупинити загін 12 мавп, - перепитала вона Тризуба.

Тризуб дещо картинно і самовпевнено посміхнувся до неї.

- Ти бачиш перед собою людей, які роками відпрацьовували захоплення зорельоту типу "Світлодар" і звільнення заручників. 

   Він на секунду замружився, наче пригадував минулі славні часи. Шкода немає з нами Микити Карацупи, - з жалем проказав Тризуб.

- Ага!, сказала леді Вайнона, - так він із Ваших? 

- Він був найкращим, - відповів Тризуб.

Але мне дивує його ім'я, - сказала леді Вайнона. Кажуть це заплямоване ім'я служника тоталітарної доісторичної системи, його давнього пращура. 

- Так і є, відповів Тризуб. - Микита навмисно залишив це ім’я аби спокутувати гріхи пращурів. На разі він далеко просунувся на шляху досягнення стану “Людина добра”. Зовні він такий як усі, але всередині від інший. 

- Он як, - здивовано промурмотіла леді Вайнона.

- Так і є, - кивнув Тризуб. Крім того, Микита Карацупа залишається єдиним, хто зміг самостійно вибратись з Овочевого Ярмарку.

- Я розумію, - задумливо промовила леді Вайнона.

- А цей новий персонаж, фекальний король Dettinger. Що ти знаєш про нього, - спитала вона.

Тризуб аж заплющив очі на секунду від гніву.

- Це потрійний агент і одночасно вроджений недоумок, - відповів він. Я одразу можу тобі сказати, що з ним буде після того, як ми захопимо “Світлодар”. Dettinger буде кастрований, а потім йому відріжуть язика. 

- Господи, - не втрималась леді Вайнона і ввернула звичайну для неї не зовсім доладну приказку: Оце тобі дяка, і за рибу і за рака.

   Примарна тінь одного з бійців, присутніх на нараді легенько ворухнулась, і він звернувся до Тризуба як до рівного: