Постріл Принцеси

Микита Карацупа мовчки показав Прикордоннику на двері аварійної шахти ліфта. Біомеханічний пес Цербер також з тривогою не відводив погляду від дверей. 

   Бойові мавпи-мутанти притягли на верх шахти саморобний таран і безперервно гупали ним у двері.   Метал дверей здувався великими опуклими плямами в місцях ударів. Було очевидно, що падіння дверей справа кількох хвилин.

  Прикордонник прожогом метнувся в назад в каюту-шпиталь і крикнув до Принцеси:

- Чи є тут щось, що добре горить?

   Не обертаючись Принцеса мовчки показала рукою у куток. Слідуючи знаку Принцеси Прикордонник побачив у кутку 6 резервуарів місткістю по 20 літрів, з написом на кожному з них: “Ізо-Стерильний Етанол 99% - "чиста смерть для інфекцій”.

- Вогонь подолає інфекцію з мавп, - подумав Прикордонник. Він схопив два резервуари і десяток упаковок стерильних бинтів і повернувся до дверей аварійної шахти вантажного ліфта. 

 Вибігаючи із каюти-шпиталю Прикордонник побачив як Рейчел Парадайз лягає зверху на блідого як мрець Навігатора, а Принцеса готується накрити їх обох пелюстками напівпрозорої сферичної капсули.

   Прикордонник поставив резервуари напроти дверей шахти і крикнув Микиті Карацупі:

- Нема часу стояти, Микито! - біжи і швидко принесе інші такі ж самі каністри.

   Микита мовчки зник в дверях каюти-шпиталя і за мить повернувся. Він ніс у руках два резервуари, ще два резервуари були навантажені на спину біомеханічного пса Цербера.

 Прикордонник тим часом приготував імпровізований гніт, змочений у етанолі, для кожного резервуару. 

Разом з Микитою вони вишикували коктейлі молотова майбутнього і приготувались відчинити двері шахти. 

Аж тут Микита ляснув себе по лобі і з болем запитав Прикордонника:

Але на всьому зорельоті ти ніде не знайдеш відкритого вогню! - Як ти запалиш гніт? 

Прикордонник спокійно посміхнувся і сказав у відповідь: "Semper Fidelis". З цими словами він дістав із кишені стару подряпану бензинову запальничку “ЗІППО” з гравіюванням “Тарасу Рамзесу від Герцога на удачу”.

- А тепер слухай мене уважно, Микито, - сказав Прикордонник. В цей час двері вже почали піддаватись ударам тарана і утворились немаленька щілина, в яку тут же просунулось кілька волохатих лап. 

- План у нас простий. Саме тому він може спрацювати. Я відкриваю двері і жбурляю вогняні кулі в шахту з мавпами. Між тим, як я відкрию двері і жбурну перший палаючий резервуар, пройде часу достатньо для того, щоб мінімум три мавпи змогли прорватись сюди в коридор. Ці мавпи повністю на тобі. Я не зможу допомогти тобі, тому, що буду трохи зайнятий, сам розумієш.

- Не зволікай, відчиняй! - швидко відповів Микита, оскільки двері вже загрозливо нахилились.

Прикордонник підпалив гніт першого резервуару з Етанолом 99%, зручно взяв тризуб, встромивши його в поліуретановий бік резервуару. З резервуара почала капати вогняні каплі на підлогу. 

Прикордонник крикнув: 

- Відкриваю! І натиснув кнопку відкривання дверей.

Трапилось одночасно декілька подій. 

По-перше, в коридор вивалися три величезні мавпи, але це були не прости мавпи спецназівці-мутанти. Це були озброєні саморобними мечами і списами мавпи спецназівці-мутанти. 

По друге, Прикордонник хутко метнув перший вогняний шар в отвір дверей і це зупинило інших мавп, чулися їх болісні завивання. Не зупиняючись Прикордонник продовжував кидати вогняні кулі в отвір дверей, як якийсь звиклий селянин кидає сіно на копицю або гравець в Ла-крос вправно перекидає м‘яча своєму партнеру. Мавпи почали падати у шахту як смажені каштани.

По третє, Микита Карацупа терпів найважчий бій у своєму житті. З самого початку він одразу перерізав горлянку першій мавпі, яка з’явилась з дверей шахти. Але цей успіх, заснований скоріш на несподіваній атаці, поки виявився останній його успіхом. 

Друга величезна мавпа наступала на Микиту роблячи випади довгим списом, що не дозволяло Микиті застосувати свій тесак. Ледве відпиваючи випади мавпи, Микита з мавпою поволі віддалялися від Прикордонника у глиб довгого коридору. 

Друга вціліла мавпа в цей час відчайдушно боролася з біомеханічним псом Цербером. Натренована на боротьбу з собаками, мавпа схопила Цербера за горло і напружившись підняла його в повітря, незважаючи на вагу Цербера, яка складала 160 кілограмів. Цербер намагався завдавати ударів по мавпі своїми металевими лапами, але все було марно. Так тупа брутальна сила іноді перемагає самий витончений штучний інтелект. 

Як тільки Прикордонник жбурнув останній палаючий резервуар в шахту, він одразу прицілився і метнув свого тризуба з палаючими каплями на ньому, прямо в спину мавпі, яка тримала Цербера. Тризуб глибоко ввігнався в спину мавпи-мутанта, шерсть на спині мавпи загорілась і вона без духу впала на підлогу, випустивши Цербера з рук.

В цей час Микита Карацупа, відбиваючи випади мавпи списоносця, невдало послизнувся і впав на спину. Величезна мавпа зловтішно посміхнулась і занесла списа для останнього удару по Микиті.

Вірний Цербер напружуючи всі сили буквально летів на допомогу хазяїну. Проте і Прикордонник і особливо мавпа, розуміли, що Цербер аж ніяк не встигне на допомогу.