Союз в Зимовому саду

- Не можу уявити чому це місце називається Зимовий Сад, - сказала Рейчел Парадайз і запитально подивилась на Принцесу.

   Рейчел і Принцеса сиділи на зручній гойдалці в зимовому саду сухопутного корабля Сивого капітана.

Принцеса з цікавістю глянула на Рейчел і відповіла:

- В доісторичні часи люди не вміли підтримувати постійну температуру повітря на всій планеті. Їм це вдавалось лише в окремих приміщеннях. Багато рослин скидали листя в зимову пору року. Зимовий сад створював атмосферу вічного літа для рослин. На "Світлодарі" якраз відтворено одне із таких приміщень. - Архаїка і антикваріат, можна сказати, - додала Принцеса.

- Літо і Зима, - як це гарно звучить, - замріяно сказала Рейчел, потроху розгойдуючи ліжко гойдалку.

- Стосовно “Літо”, тут я повністю згодна, адже це моя мати, - погордливо сказала Принцеса, даючи зрозуміти, що як-не-як, а вона тут єдина богиня.

- В наш час такий речам надають не надто багато значення - примирливо і одночасно з викликом відповіла Рейчел.

- Часи завжди однакові, - відрубала Принцеса.

- Люди змінюються, а часи залишаються, такими як і були. І по іншому бути не може, позаяк час існує лише для людей, як і простір, до речі.

   Принцеса виглядала такою задоволеною наче перемогла на виступі в студентському дискусійному клубі.

   Рейчел також за словом в кишеню не ходила і одразу перевела розмову на інше. 

- Як тобі показався Прикордонник? - діловита запитала вона Принцесу. - Чи віриш ти у всю цю історію з Веселкою тяжіння? 

Принцеса скоса глянула на Рейчел і неквапливо відповіла: 

- Здається з нас двох ти єдина, хто його допитував. Ти сама повинна знати напевно про цю Веселку.

- Про Веселку я точно не знаю, але я хочу в неъ вырити, саме тому я тут. А втратити посаду слідчого у рептилоїдів дуже небезпечно, як ти знаєш. Як вони кажуть: вхід до нас коштує одну краплю твоєї крові, а вихід від нас коштує всю твою кров.

Принцеса співчутливо сказала: 

- Вибач я не одразу збагнула, скільки ти втратила і якій небезпеці ти піддаєшся. Веселка тяжіння існує поза всяким сумнівом, я це знаю напевно. Один кінець цієї Веселка спирається на Землю, інший кінець виходить за межі Землі, простору і часу. Є люди які бачили Веселку, є люди які не бачили, але зможуть побачити Веселку. А є люди, які ніколи не зможуть побачити Веселку, як і рептилоїди до речі.

Веселка може бути чим завгодно: Шангрі-лою космічного масштабу, потоком або шляхом назовні, твоєю уявою або волею всесвіту. Ось цього останнього нам якраз не треба, додала Принцеса.

- Ну, а Прикордонник? - нетерпляче запитала Рейчел.

А що Прикордонник, - лагідно відповіла Принцеса.

- Прикордонник не даремно називається космічним прикордонником. Він здатен бачити сутність речей. І особливо добре йому вдається розгледіти вродливих дівчат андроїдів, - несподівано закінчила Принцеса.

Рейчел обурено скрикнула: хто розпускає ці плітки?! Який андроїд?

- Та я жартую засміялась Принцеса і взяла Рейчел за руку.

- Шлях до Веселки тяжіння непростий і небезпечний. Мати надійного друга і союзника не завадить. Тому пропоную дружбу і союз, - сказала Принцеса і простягнула руку.

   Рейчел урочисто потиснула руку Принцеси і наостанок сказала: 

- Звичайно я згодна. А ось до розмови, хто тут царського роду, ми ще неодмінно повернемося. 

Вона трохи по дитячому кивнула головою.

- Авжеж, авжеж, - знову засміялась Принцеса. За мить засміялась і Рейчел. Вони сміялись недовго, над їхньою головою пролунав звук гонгу і приємний голос андроїда сказав: Всі гості зорельоту "Світлодар" запрошуються на обід в кают-компанію.