Сивий капітан виявився зовсім не старим чоловіком і без жодної сивої волосинки на голові. Він був вдягнутий у довгий каптан індійського раджі, що робило його схожим на сухопутний варіант капітана Немо.
Зосереджений вираз обличчя Сивого капітана нагадував риси капітанів старих людських зорельотів, в ті часи, коли у людства ще були власні зорельоти.
Власник такого обличчя має надзвичайно сконцентровану увагу до будь-якого нового зовнішнього подразника. Їх мозок не відволікаючись на несуттєве, обробляє нову інформацію і приймає єдине правильне рішення.
- Це було правильне рішення, - проказав Сивий капітан до Принцеси і по дружньому пригорнув її до себе.
Якби тут був сторонній спостерігач, то він би побачив таку картину. Біля підніжжя великого пагорба, прямо із схилу був відкритий прямокутний люк. З люка струменіло яскраве світло. У колі цього світла стояли обнявшись Сивий капітан і Принцеса. До них один за одним із хащі темного лісу підходили Навігатор, Рейчел Парадайз і Прикордонник.
Сивий капітан ласкаво привітав кожного і таким жестом запросив всіх у середину пагорба, наче поза ним був венеціанський палац. Проте всі довелось набитись в якусь комірку-каптерку, заставлену слоїками і завішану засушеними грибами. Під притолокою було від руки написано: Зона вільна від Менторів.
- Один момент, проказав Сивий капітан і чимось клацнув. Вся ця комірка-каптерка швидко поїхала вниз і так само швидко зупинилась. Двері відчинились і відкрили вид на велику кімнату в стилі міжзоряного хайтеку.
- Знаєте, мені якось не до вподоби все це рептилоїдне циганське бароко, довірливо сказав Сивий капітан, - звертаючись наче до кожного і, водночас ні до кого. - Якась нікчемна рептилія живе там у себе під голою скалою, а тут воно вибудовує собі палаци з позолотою, провадив далі Сивий капітан. - Де воно бачило ті палаци і ту позолоту? - Сивий капітан задав риторичне запитання.
- Прошу сідати і будемо снідати, - гостинно запропонував капітан.
Кімната одразу наповнилась молодими служницями андроїдами, надзвичайно гарними треба сказати. Сивий капітан перехопив захоплений погляд Навігатора і сказав:
- Зауважте, важко сказати де закінчується жінка-андроїд і починається жінка-людина. - І навпаки, відгукнувся Прикордонник. А Рейчел Парадайз виразно промовила:
- Деяким чоловікам немає різниці з ким мати справу, з андроїдами чи із справжніми жінками. При цьому вона промовисто глянула на Прикордонника.
Прикордонник посміхнувся і сказав у відповідь:
- Золото пробують вогнем, жінку – золотом, а чоловіка – жінкою.
- Влучно сказано - відреагував Сивий капітан і схвально подивився на Прикордонника.
- Можливо тобі є ще щось сказати, - Сивий капітан приязно кивнув Прикордоннику.
Прикордонник повільно проказав:
- Зовні ми повинні бути як вони, але всередині ми повинні бути інші.
Рейчел Парадайз слухала злегка розтуливши рота.
Ну, з мене досить цих вчених розмов, - прозоро натякнув Навігатор.
Прошу всіх снідати без церемоній, - схаменувся Сивий капітан, і кожному на вибір піднесли наїдки і напої.
Страви переважно складалися із різних сортів м'яса, яке приготували на відкритому вогні. Такий спосіб приготування додає стравам особливої пікантності, адже розводити вогонь, а тим більше готувати страви на вогні, рептилоїди сувору забороняли.
Принцеса для годиться поклала собі на тарілку кілька кусочків, потім показала пальцем на Прикордонника і сказала, звертаючись до Сивого капітана: Він хоче знайти Веселку тяжіння.
- Я чомусь так одразу і подумав, весело відізвався Сивий капітан.
- Друзі, - звернувся Сивий капітана до всіх, але при цьому він дивився лише на Прикордонника. - У вас була важка ніч, тому спокійно лягайте відпочивати. Всі справи залишимо на потім. Ви зараз під моєю опікою і знаходитись на борту мого сухопутного корабля, який має назву "Світлодар". Місця тут вистачить усім. Він вибачливо посміхнувся. Одних гостьових спален тут 26 кімнат. Розташовуйтесь, де кому сподобається.

Відредаговано: 05.08.2025