Луїза і Барон

Луїза Бельгійська смакувала ранковий чай на терасі замку. Прямо перед нею простирався величезний парк з алеями, клумбами і піщаними доріжками.  Луїза була вдягнута в старий баєвий халат з тих, що, в стародавні часи, видавали хворим у бюджетних лікарнях. Темношкіра служниця доливала молоко у вишукану порцелянову чашку.

   Луїза злегка вдарила служницю по зап'ястю і неголосно промовила до неї: Люба, скільки раз тобі треба казати, що не молоко додають в чай, а чай додають в молоко.

   Напроти Луїзи мовчки сидів барон Константин. Його молода квітуча врода знаходилась у цілковитій дисгармонії із зовнішністю Луїзи. Луїза Бельгійська виглядала наче бабуся барона Константина.

- Як добре, що рептилоїди заборонили чоловікам вступати в стосунки з жінками, молодшими за чоловіків, - втішно подумала Луїза.

   Барон Константин не звертав на неї ніякої уваги. Він мовчки пив каву і читав газету. Газета мала назву "Камбоджійські хроніки".

- Любий, привертаючи до себе увагу, звернулась до барона Луїза, - хіба ти не знаєш, що рептилоїди заборонили людям читати і писати. Людям можна тільки роздивлятись картинки і піктограми і, пересилати голосові повідомлення. Читаючи газету або книжку ти наражаєш себе на велику небезпеку. Навіть я не врятую тебе від в'язниці.

- Мені глибоко наплювати, - сказав барон. Все одно ці хроніки брешуть. Там написано, що треба дочекатися появи Прикордонника. І що? Де той прикордонник, причому тут прикордонник? І до того ж, Прикордонник зник! Його нема!

- Ну, не треба так перебільшувати, любий. - заспокійливо відповіла Луїза. Наша найкраща агентка Рейчел тільки но повідомила, як цієї ночі Прикордонника і його супутників врятувала Принцеса.

- Ніхто їх не врятує, - скипів барон. Невже ти не розумієш, вся ця аматорська банда не протримається на поверхні землі й двох годин. Їх зловлять і показово покарають. Вони стануть овочами на Овочевому ярмарку.

- Що тут сказати, - відповіла Луїза. - Микита Карацупа вже йде по їхньому сліду.

- Ну от, - аж скрикнув барон. Цей Микита не дає промаху, ти ж знаєш.

- Звісно, так і є, - підтвердила Луїза. Проте є одна людина, яка може прихистити втікачів.

- Та невже? - недовірливо спитав барон. - І що це за один?

- Сивий капітан, звичайно, - відповіла Луїза.