Сон Карацупи

Похмурий зимовий ранок ледь проступав над озером. Саме озеро, вкрите кригою, було присипане тонким шаром снігу. Сухий сніг, як білий порошок, вкрив також тонку смужку засохлого очерету. Сонце мляво проступало скрізь туман неясною плямою.

   Батько, вдягнутий в старовинний мисливський костюм, присів навпочіпки і притиснув мене до себе. Пташине перо з його мисливського капелюха залоскотало мені вухо. Від батька йшов запах кави та мускатного горіха.

- Зараз, синку, я познайомлю тебе з чимось, ти тільки не лякайся, - лагідно промовив батько. - Це буде тобі вірний друг і захисник, пояснив він мені. 

   Батько приклав до рота долоню і видав чудернацький звук, так звучить качиний пищик на полюванні. Майже миттєво ми з батьком почули, як щось нестримне кинулось до нас, ламаючи очерет. 

   Микита схопив батька за руку і застиг на місці. Раптом з очерету на вкриту тонким шаром снігу кригу вихопилась страшна механічна істота. Це був величезний біонічний робот-пес брунастого кольору завбільшки з доброго лева. Батько підняв праву руку і пес слухняно завмер непорушно.

- Подивись на нього уважно синку, сказав батько, - таких вже не випускають. Це створіння занадто жорстоке для сучасного світу. Також воно занадто віддане тому, кому воно служить. 

- Дайно мені свою праву руку, синку, - наказав батько. Він взяв Микиту за безіменний палець і вколов тонкою голкою, на якій залишилось кілька крапель моєї крові.

   Батько підійшов до біонічного робота-пса і вставив голку у якийсь отвір під його правою лапою. Почулось негучне клацання і робот-пес повернув свою морду в мій бік і уважно подивися на Микиту своїми карими очима. Цей погляд був настільки "живий", аж серце моє завмерло.

   Батько нахилився до робота-пса і стиха щось проказав йому на вухо. Пес хитнув головою наче справжній співрозмовник. Батько покликав Микиту до себе і взявши мою руку поклав на голову робота-пса.

- Знайомся синку, радісно сказав він. - Це Цербер, а точніше 42 високоточних сервоприводи, оснащені шістьма камерами, голосовим керуванням, що дозволяє реалізовувати штучний інтелект, машинний зір, автономну навігацію та аналіз руху.

   Він знає і вміє все в нашій професії. Він чудовий людолов і завжди буде поруч з тобою, навіть коли мене не стане.

  Раптом батько зайшовся хворобливим кашлем і почав поступово розчинятися в тумані. Микита простягнув руку аби затримати його, але марно. Батько ставав все прозорішім і прозорішим, аж поки не зник у густому тумані поміж сухого очерету.

В голові Микити пролунав виклик від Ментора і він прокинувся. Нема чого казати, який в нього був настрій. 

- Що там, на цей раз, - доволі грубо запитав Микита Ментора. 

- Ти ушанований найвищої корпоративної почесті, Микита Карацупа, урочисто проказав Ментор. - Леді Вайнона надає тобі особисту аудієнцію.