3000 років по тому.

- Вогонь?, - перепитав екскурсовод, не відводячи погляду від скульптурної композиції. - Можна сказати і так. Вогонь у певному сенсі звісно - екскурсовод повернувся лицем до екскурсійної групи. Він насолоджувався увагою екскурсантів.

   За його спиною поставала підсвічена софітами знизу скульптурна група стилізована під стародавні грецькі статуї. У центрі групи стояла статуя фігура молодої жінки з високо піднятою правою рукою. В руці жінка тримала якийсь дивний предмет довгуватої форми. По обидві сторони від жінки застигли два чоловіки, один чоловік тримай жінку за руку, інший чоловік тримав жінку за талію. Вся ця інсталяція це знаходилось під склепінням величезної підземної зали.

   Екскурсовод стиха кашлянув привертаючи всю увагу екскурсантів. Екскурсанти слухняно повернули голови на його звуки. Всі екскурсанти були чоловічої статі і вдягнуті у щось на кшталт військових френчів. Френчі відрізнялись незначними деталями і викликали в уяві слово "Хунта". 

   Екскурсовод застережливо оглянув екскурсантів і проказав:

- Нам залишилось оглянути славнозвісну скульптурну групу невідомого митця відомою під назвою "Тріада Ангкор-Вату". Дата створення цієї композиції встановлена практично з сто відсотковою точністю - 4546 рік до нашої ери. Проте цікавою є сама історія створення Тріади, як називають цей твір мистецтва в експертному середовищі. Первісна композиція не збереглася, позаяк була знищена раптовим вибухом чи чимось подібним до нього. Відтворити композицію допоміг єдиний моментальний кадр з тогочасної відеокамери, яка була встановлена у цьому залі. Відеокадр надав можливість відтворити композицію шляхом 22D друку, який своєю архаїчністю додає особливих ознак правдивості цій скульптурній групі.

Проте технічні деталі є не такими важливими у порівнянні з культурно-історичним і навіть естетичним значенням Тріади. Сама композиція є майже документальним свідченням тієї епохи, про яку ми майже не маємо жодних відомостей. Деякі факти просто впадати в очі. 

  Наприклад, розташування практично оголеної молодої жінки між двома чоловіками. Цей атавізм людського мислення і відразливої соціальної моделі поведінки неможливої у наш час, свідчить про певну свободу, яку мали жінки у доісторичний період.   Напевно одним з чоловіків є батько жінки. Другий чоловік є очевидно її чоловіком, вибачте за невимушену тавтологію. Екскурсовод посміхнувся.   Як ми бачимо, жінка тримає в руці предмет, який нагадує тогочасний піротехнічний сигнальний пристрій, - продовжував екскурсовод. З допомогою цього пристрою добували вогонь.

   На цій підставі, деякі екстремісти від науки мають нахабність стверджувати, що композиція являє собою акт символічної передачі святою Рейчел Парадайз знань людству про Вогонь Веселки Тяжіння. Очевидно, що всі ці заяви не мають ніякого наукового обґрунтування, а є прикладом звичайної міської легенди, яка в свою чергу є проєкцією спроби метального спротиву ідеям Корпорації серед найнижчих прошарків суспільства.

   Один із екскурсантів підняв руку і спитав: - Вибачте, але я особисто читав у Камбоджійських хроніках про Веселку тяжіння як місце, куди відбувся вихід людей добра.

   Екскурсовод вагомо відповів: ВСІМ добре відомо, що Камбоджійські хроніки не можуть служити надійним джерелом знань про ту епоху, оскільки вони є пережитком минулого і суперечать науковому корпоративному і системному світогляду. 

   Крім того, мені цікаво ДЕ саме ви могли читати ці хроніки, тому що наскільки мені відомо всі екземпляри хронік давно знищені, а зберігання та читання хронік переслідується за законом.   Екскурсовод зробив багатозначну паузу і запитливо подивився на дуже розумного екскурсанта. Такий завжди знайдеться у групі.

   Розумний екскурсант знітився і примирливо забелькотів щось на кшталт типу переплутав, не до кінця зрозумів..

   Отож-бо, переможно проказав екскурсовод і для того аби зняти напругу, яка виникла між ним і групою, добродушно проказав: не вірте ви в ці старі казочки. Ви думаєте я їх не знаю. Там багато є різних нісенітниць. 

   Наприклад битва Прикордонника і Микити Карацупи або казка про друге пришестя Прикордонника. Моя вам порада, думайте як усі, не допускайте інакомислення і ви будете мати успіх в житті.

   На цьому нашу екскурсію по залишках храмового комплексу Ангкор-Вату можна вважати завершеною. Дякую вам за увагу. Хай береже вас Корпорація!

   Під час виступу екскурсовода, один із екскурсантів, маленький хлопчик, знічев'я відділився від групи і зайшов за скульптурну композицію, залишивши скульптурну групу між собою і всіма присутніми в залі. 

   Розглядаючи жіночу фігуру зі спини, так би мовити, задню частину фасаду, хлопчик помітив у стіні якісь блискучі цяточки, що практично повторювали контури скульптурної композиції. Він уже протягнув руку, щоб доторкнутись до однієї із блискучих цяточок, яка при пильному погляді здавалась сплющеним шматочком металу... Аж раптом пролунав гучний гонг закінчення екскурсії і маленький екскурсант поспішив приєднатись до своєї групи.