Ілюмінати

 Мальовничий замок, в долині Герцогині, а точніше Замок Гаасбек, оточений красивими садами та парком тривалий час був місцем секретних засідань Більдерберзької клубу. 

   Засідання клубу звичайно проходять у повній секретності, за особливими запрошеннями, дати їх скликання в пресі не оголошуються. На зустрічі не допускаються сторонні, відсутня преса. Прийняті рішення тримаються в суворій таємниці.

   Перед початком кожного засідання учасникам роздають надруковану на папері (нечувана розкіш!) цитату доісторичної і майже міфічної постаті, Девіда Рокфеллера: "Нам було б неможливо розробити наш план для всього світу, якби він набув розголосу. Але світ влаштований складніше і готовий йти до світового уряду. Наднаціональна верховна влада інтелектуальної еліти і банкірів світу, безсумнівно, краща, ніж національне самовизначення, поширене в минулі століття. Таким чином, ми зобов'язані тримати пресу в невіданні стосовно наших переконань, що становлять історичне майбутнє нашого століття."

   Головиха зборів, Герцогиня Саксонська, вона ж Луїза Бельгійська, не поспішала починати засідання світового уряду, як самі себе називали учасника таких засідань. Луїза Бельгійська зачудовано дивилась прямо перед собою і в свої 92 роки нагадували сільську тітку, яка сапала буряки на городі і нарешті вирішала трохи перепочити, спершись на сапку. Вдягнута вона була у костюм бельгійської поселянки.

   Першим не витримав огрядний чоловік по праву руку від герцогині, граф Філіп Бельгійський. - Ваша світлість, можливо варто розпочинати засідання, справи не чекають. Герцогині оговталась і наче пробудилась від сну. 

-Так, так, саме так - голосно сказала вона. - Засідання вважається відкритим!

   Після цих слів, як не дивно, атмосфера за столом втратила офіційний характер. Учасники засідання із задоволенням ласували делікатесами і смакували вишукані напої.

- Знаєте ваша світлість, я зрозуміло цінує це наше прославлене підземне життя, про переваги якого нам торочать з кожної праски. Але саме за такі моменти, коли ми можемо провести час на поверхні Землі і причому без нагляду менторів, я ціную наші зустрічі найбільше.

- Цілком згодна з вами Філіпе, - відповіла герцогиня і хвацько перехилила чарку. На жаль таких зустрічей з кожним роком стає все менше. Ці кляті рептилоїди зовсім розперезались і всіляко попирають наші привілеї, так званого світового уряду або старих грошей, як нас інколи називають простолюдини.

- Ілюмінати, - ось гарне слово для нашої організації, - відгукнувся граф Філіп. - наше таємне товариство, засноване з метою досягти панування людини над своїми пристрастями через освіту і моральне вдосконалення.

- Ну, і багато ви досягли? - глузливо запитав графа Філіпа молодик, що сидів за столом напроти графа.    До їжі і напоїв він не торкався. Молодик своїм виглядом немов кидав виклик застарілому керівництву таємного ордене ілюмінатів. Це був барон Константин де Герлах.

- Можливо ваш колаборація з рептилоїдами і дозволила вам зберегти орден і здобути право інколи підніматись на поверхню землі без супроводу менторів, але первісні цілі і мета нашої організації не мають до цього жодного відношення, заявив барон і жбурнув серветку на стіл. Жест досить неввічливий за будь-яких обставин.

- Наша мета звільнити людину від тиску соціальних інститутів, а ми підтримуємо і виправдовуємо цифрове рабство..., - очевидно барон приготувався виголосити довгу промову.

- Константине, дорогий, - проворкотіла герцогиня. - Прошу тебе, давай без цієї шкільної програми.  Такими промовами обгортай своїх прибічників. Ми тут заради важливої справи. Інші анонімні присутні схвально схилили голови.

- Філіпе, звернулась герцогині до графа, розкажи нам просто і ясно, що наразі відбувається з тим митником. Рептилоїди бігають як обпечені, так хочуть його знайти.

- Луїза, відповів граф. - Він ніякий не митник. Він прикордонник, хоча і космічний. - Ага, сказала Луїза, - щось саме таке я і мала на увазі. - Поясни нам, до чого тут космос і оці всі кордони, - герцогині переможно оглянула присутніх, запрошуючи оцінити її блискуче поставлене питання. - Добре, відповів герцог. Знаю я небагато, але завдяки нашому кращому агенту Рейчел Парадайз, можу повідомити наступне.

- Космічний прикордонник становить велику небезпеку для режиму рептилоїдів. Вони розглядають його як космічного шпигуна, якоїсь таємничої сили, що може знищити режим рептилоїдів на нашій планеті. На разі він намагається досягти якогось певного місця пересуваючись під землею, а рептилоїди намагаються його вбити або схопити живцем. Ось і все, що мені відомо.

- Що значить "пересуваючись під землею", ущипливо перепитав барон Константин. Весь наш світ знаходиться під землею з того часу, як рептилоїди переконали або залякали всіх тим, що так економічно доцільніше і безпечніше. Поверхня Землі є пусткою, наче ви це не знаєте.

   Граф аж захлинувся від такого відкритого прояву нахабства. 

- Ви мені кажете речі про які знає кожна дитини. Але кожна дитини, так само як і ви, не знає про існування Глибинного шляху під землею, - гнівно відповів граф.

- Глибинний шлях це система циклопічних тунелів, яка пронизує все тіло землі. Тунелі розташовані набагато глибше нашого сучасного підземного світу. Настільки глибоко, що ніхто і гадки про них немає. В тому числі і рептилоїди.