Нові друзі

Пригоди Флафі
Нові друзі

   На окраїні одного невеличкого містечка Насітія, жив собі маленький песик Флафі. Він переїхав сюди недавно і його цікавило геть усе,  хто живе по сусідству, які ще тваринки тут є, що там за річкою, та найбільше його цікавив великий чорний кучерявий пес, який кожного дня по обіді приходив у їхній район і відпочивав під найбільшим деревом, яке росло через дорогу. Флафі дивився на нього та ніяк не насмілювався підійти. Якось він гуляв на вулиці зі своїми друзями, з якими недавно познайомився, песиком Саті і собачкою Тією, і тут знову прийшов цей пес, став тоді Флафі розпитувати друзів про нього:
   ‒  Саті! Тія! Ви знаєте цього пса, хто це такий, чому він приходить сюди кожного дня???
   ‒ Ми точно не знаємо, але всі називають його Тінь. Відповів Саті. – Собаки з іншої вулиці розповідали ніби він колись жив у нашому районі, його господарі переїхали, а його забули, от він і приходить сюди з надією що вони повернуться. Почувши таке Флафі засумував.
   ‒ А чому він завжди сам, у нього що немає друзів???
   ‒ Я чула що він сам не хоче ні з ким дружити, - сказала Тія, завжди на всіх гавкає і всюди сам ходить, за це і прозвали його так.
   Наступного дня коли Флафі гуляв на подвір’ї, під дерево знов прийшов Тінь, він вже хотів підійти, та його помітили Тія і Саті.
   ‒ Ти куди це зібрався?  Спитали вони.

   ‒ Я хочу познайомитись з ним, сумно що він завжди сам. Відповів Флафі.
   ‒ Ти що, яке познайомитись, ти не чув що ми тобі розповідали про нього, він не хоче ні з ким дружити, і гавкає на всіх.
   ‒ Ну той що, що він гавкає, я теж вмію гавкати, ну ви ж зі мною дружите!
Наполягав Флафі.
   ‒ Ми тобі про нього не все розповіли, щоб не лякати, - почала говорити Тія, я чула що він колись давно побився з Чітом з сусідньої вулиці, тільки через те, що той випадково забіг у нього, і від цього у Чіта великий шрам. Хочеш щоб він і тебе так, тільки Чіт великий і обійшовся шрамом, а тебе малого він взагалі розірве. Вони налякали Флафі так сильно, що йому вже і перехотілось знайомитись.
   Цього дня Флафі прокинувся дуже рано, він вийшов на вулицю, і приліг на ґанку. На свіжому повітрі було добре, він закрив очі і трішки задрімав, аж поки не відчув щось на своєму носі, він відкрив очі і побачив красивого метелика. Флафі так сильно хотів його зловити що й не помітив, як забіг на іншу вулицю, і з усієї сили наштовхнувся на Тінь, який ще спав, та так що аж перекинувся через нього.
   ‒ Ну все. Подумав Флафі. Він мене зараз розірве. А Тінь відразу голосно почав гавкати.
   ‒ Я дуже перепрошую, що забіг у вас, будь ласка не кусайте мене, я так більше не буду, я просто за метеликом біг. Я вже піду, бувайте, всього найкращого. Боязко говорив Флафі, відступаючи назад. А Тінь повернувшись до Флафі питає:
   ‒ А чого мені тебе кусати, ти хто взагалі такий???
   ‒ Я Флафі, з сусідньої вулиці, ви завжди відпочиваєте під великим деревом.
   ‒ Ну добре Флафі, а чого мені тебе кусати. Спитав Тінь. Ну забіг ти у мене, ну то й що, я теж колись за метеликами ганяв.
   ‒ Мені розповіли що ви зробили з Чітом, і я вас боюсь.
   ‒ А що я зробив з Чітом? Здивовано запитав Тінь.
   ‒ Ну мені сказали що він на вас набіг, от як я, і ви його подряпали, і відтоді у нього шрам.
   ‒ Ха, ха, ха. Засміявся Тінь. Шрам у нього не від мене, а через що розповісти не можу, це наша з ним таємниця.
   ‒ А чому всі говорять що ви злі, і ні з ким не хочете дружити?
   ‒ Не знаю. Колись у мене були друзі, та відколи я залишився без господарів ніхто не хоче зі мною дружити.
   ‒ А можна я буду вашим другом? Запитав Флафі.
   ‒ Звичайно, мене звуть Топі.
   ‒ Ура, у мене новий друг. Ходімо швидше, познайомлю вас з Тією і Саті. І вони пішли до Флафі на подвір’я де його вже чекали друзі.
   ‒ Ось Топі знайомся це Тія і Саті – мої друзі. Та коли вони побачили Топі то так перелякались, що хотіли утекти, але Флафі їх зупинив:
   ‒ Друзі не лякайтесь Топі хороший просто вигляд у нього такий, але ми це виправимо, правда? Ви ж мені допоможете?
   ‒ Який це у мене вигляд? Нормально я виглядаю.
   ‒ Ну ти трішки страшний. Сказала Тія.

  ‒ І очей не видно, і пахне від тебе не дуже. Додав Саті.
   ‒ Колись мене стригли і купали, я був красенем. Але відколи я залишився сам... Топі засумував.
   ‒ Я придумав! Ми зробимо тебе таким як колись, помиємо і підстрижемо. Згода? Спитав Флафі.
   ‒ Згода. Відповів Топі, і вони пішли на задній двір, там була ціла кімната з різними штуками для тварин, адже господиня Флафі – Ніна, була ветеринаром. Коли вона побачила з ким прийшов Флафі, одразу все зрозуміла.
   ‒ Ну ходімо, приведемо тебе в порядок, сказала Ніна і повела Топі в ванну.
   Через деякий час Топі вийшов, високий, красивий, а його чорна кучерява шерсть гарно виблискувала на сонці.
   ‒  Друзі були в захваті, від нового вигляду Топі. З того дня він став жити разом з Флафі, вони стали найкращими друзями, завжди і всюди були разом.

Далі буде