Екстрава, Лора та Шрінкі продовжували свою подорож, пізнаючи нові пригоди та знаходячи нових союзників. Одного дня, коли вони перетинали велику річку, вони помітили маленьку кішку, яке мучилось на березі. Воно було бежевого кольору та нагадувало ту ж саму кішку на ім'я Каліко, що зустрілася з Екстравою та її друзями. Так це ж і була вона!
- Каліко? - почала впізнавати її Екстрава. - Невже, це ти?
- Так, - відповіла Каліко. - А що, не впізнали мене?
- Ні, не зовсім, - сказала Шрінкі. - Але впізнали тебе. Як ти туди потрапила?
- Що ти там робиш? - спитала Лора, придивляючись на Каліко та на берег.
- Просто хотіла з вами піти на подорож, - відповіла Каліко. - але не на ту дорогу зайшла. Річку хотіла перетнути, але вона така мокра! А ви вже знаєте, що я не люблю воду, тому що я кішка, а не собака. Ось, як я сюди потрапила.
- Не хвилюйся, Каліко! - сказала Екстрава. - Я допоможу тобі! Тримайся, я іду по тебе.
Екстрава, з великим серцем для тварин, одразу ж вирішила допомогти. Вона стрибнула у воду, попливла до Каліко та підняла її на свої плечі. Тоді Лора та Шрінкі витягнули їх обох на берег.
Коли Каліко прийшла до тями, вона подивилася на Екстраву з вдячними очима.
- Дякую тобі велике, Екстраво! - подякувала Каліко за допомогу Екстрави. - Я не знаю, як тобі ще віддячити.
- Можеш не дякувати мені далі! - притримала її Екстрава. - Я тільки заради друзів! Якщо ти справді хочеш з нами відправитися у подорож, то будь ласка! Ми з радістю підемо у подорож разом з тобою! - Екстрава побачила у неї потенціал нової подруги та союзника в їхній подорожі.
- Дякую! - зраділа Каліко. - Я з радістю піду з вами у подорож!
З кожним днем, Каліко ставала все ближче до Екстрави та її друзів. Вона стала їхнім вірною супутницею, завжди поруч у складних моментах та допомагала їм знайти шлях у незнайомих місцях. Вона була веселою та грайливою, завжди підносила настрій групі.
Каліко також виявилася корисною у багатьох ситуаціях. Вона була вправною мисливицею та допомагала знайти їжу для групи. Її гострий слух та здатність виявляти небезпеку рятували їх від потенційних небезпек.
З часом, Каліко стала не просто подругою, але й частиною команди. Вона доповнювала Екстраву, Лору та Шрінкі своїми унікальними здібностями та вміннями. Вони вчили її про магічний грибок та його силу, а Каліко в свою чергу захищала їх і була їм вірною союзницею.
Разом, Екстрава, Лора, Шрінкі та Каліко продовжували свою неймовірну подорож. Вони зустрічали нових друзів, долали труднощі та вчилися новим речам. Кожен день був новим викликом, але разом вони були непереможними.
Так, Каліко приєдналася до Екстрави та її друзів у їхній подорожі і стала невід'ємною частиною команди. Вони подолали великі труднощі та знайшли в собі силу та взаємопідтримку, завдяки якій змогли продовжувати свій шлях.
Каліко виявилася не тільки вірною подругою, але й важливою союзницею в боротьбі зі злом, яке чекало їх на кожному кроці. Вона була віддана своїм новим друзям і завжди ставала на захист їхнього життя та безпеки.
Разом з Екстравою, Лорою, Шрінкі та Каліко, подорож стала набагато цікавішою та захоплюючою. Вони вчили один одного, підтримували та допомагали один одному в складних ситуаціях. Кожен з них мав свою роль у команді, і разом вони були непереможними.
Таким чином, Каліко приєдналася до Екстрави та її друзів у їхній подорожі, ставши не тільки новою подругою, але й надійною союзницею. Разом вони пройшли крізь багато випробувань та пригод, завойовуючи нові землі та знайомлячись зі світом навколо них. Їхній шлях був повний небезпек та випробувань, але завдяки силі дружби та взаємопідтримки, вони змогли подолати всі перешкоди та досягти своєї мети.
Екстрава, Лора, Шрінкі та Каліко продовжували свою подорож через загадковий світ. Вони зустрічалися зі складними випробуваннями та непередбачуваними перешкодами на своєму шляху. Але найбільш випробовувальною задачею стала льодяна дорога.
Льодяна дорога простягалася по безкрайньому океану льоду. Було видно, як великі крижини плавали навколо них, а в повітрі летіли сніжинки, змінюючи свій шлях під впливом вітру. Треба було бути дуже обережним, щоб не потрапити в розламані крижини та не впасти у холодну воду.
Екстрава зрозуміла, що одна помилка може коштувати їм життя. Вона запропонувала своїм друзям спосіб безпечного перетину льодяної дороги. Вони вирішили використовувати свої магічні здібності, щоб створити льодяну стежку перед собою. Лора використовувала свою здатність контролювати лід, Шрінкі розміщувала маленькі крижинки на шляху, а Каліко перевіряла міцність кожної крижини.
Таким чином, вони поступово прокладали собі шлях по льодяній дорозі. Рухалися повільно та обережно, старанно перевіряючи кожен крок. Вони старалися триматися разом, щоб підтримувати один одного та допомагати в складних моментах.
Але навіть з їхніми обережними заходами, льодяна дорога виявилася дуже небезпечною. Одного разу, коли вони були вже близько до кінця, частина льодяної стежки почала розламуватися. Екстрава встигла втягнути своїх друзів в безпечність, але сама опинилася на невеликій крижині, яка пливла подалі від них.
Вони стояли на березі, безсилі допомогти Екстраві. Але Каліко не змогла залишити свою подругу в біді. Вона стрибнула у воду та попливла до Екстрави. Вона підповзла до неї на крижину та спробувала допомогти їй перетнути до безпечного місця. Але крижина була занадто мала, і вони обидва зісковзнули у воду.
Здається, все було втрачено. Але тут Шрінкі використала свою магічну силу змінювати розмір, щоб стати більшою. Вона змінила свій розмір на такий, що дозволяло їй займати більше простору на льодяній поверхні. Вона швидко підповзла до Екстрави та Каліко, і вони змогли сполучитися і повернутися на безпечну льодяну стежку.
З'єднавшись за руки, вони продовжили свій шлях, прокладаючи нову льодяну стежку. І хоча були ще декілька складних моментів, вони були відчайдушними та впевненими, що зможуть подолати будь-яку перешкоду.