Наступні декілька днів проходили спокійно. Та Джек всеодно остерігався будь-якого звуку в квартирі. Закінчувалася його відпустка і йому час було братися до роботи.
Він займався ІТ - технологіями. Робота приносила йому гарний заробіток. Хлопець рідко ходив в робочий офіс. Частіше він сидів за ноутбуком вдома.
В один із таких днів Джек покликав до себе друзів для закінчення робочого проекту. Тільки Сем, Ден і Кларіса ввійшли в квартиру, як зі спальні роздався дикий рев, що налякав їх. Та Джек знав що це. І поки інші завмерли на місці, хлопець швидко побіг у спальню не зважаючи на страх. Адже це напевне повернулося кошеня. Він привідкрив двері спальні і заглянув туди. Та в кімнаті було пусто. Лише дверцята шафи були привідкриті. Та закрити він їх не бажав. Тому швидко побіг на кухню і взявши їжу кошеняти поставив її у спальню. Зробивши це якомога швидше хлопець закрив двері спальні і пішов до друзів.
- Що там в тебе? - запитав Ден підійшовши до Джека.
- Ходімо на кухню, - сказав Джек, - я все розповім!
Тоді він швидко попрямував на кухню, зникнувши з виду друзів. Вони швидко зняли верхній одяг і роззувшись попрямували на кухню. Хлопець саме ставив чайник з водою на газ.
- Який ти маєш секрет? - запитала Кларіса.
- Кого ти ховаєш у спальні? - поцікавився Сем стоячи у дверях.
Джек стараючись не проявляти жодних емоцій, спокійно розливав чай у чашки. В його голові крутилось багато питань на які він не мав відповідей...
Відредаговано: 27.08.2025