Пригоди Дракончика Люма

Люм і загублене світло

У далекій-дальній долині, де гори торкалися неба, жив маленький дракончик на ім’я Люм. На відміну від інших драконів, він не вивергав вогонь — замість цього Люм світився м’яким золотистим світлом, ніби жива зірочка.

Люм дуже пишався своїм сяйвом. Уночі він освітлював стежки для лісових звірят, допомагав мандрівникам знайти дорогу і навіть розганяв темряву під великими деревами.

Але одного ранку Люм прокинувся й побачив, що його світло зникло! Він став сіреньким і невидимим серед гірських каменів.

— Що ж мені тепер робити? — занепокоївся Люм.

Він подався до мудрої старої Драконихи, що жила на найвищій скелі. Вона уважно подивилася на Люма й сказала:

— Світло живе в серці, маленький. Щоб знову засяяти, ти маєш знайти три скарби: краплю доброти, іскру сміливості й промінчик дружби.

Люм вирушив у подорож. Спершу він допоміг маленькому зайчикові, який загубився в лісі, і здобув краплю доброти. Потім врятував пташеня зі шторму — і здобув іскру сміливості. А коли зустрів інших дракончиків і поділився з ними своїми пригодами, знайшов справжню дружбу.

І тільки-но всі три скарби зібралися у його серці, Люм знову засяяв — тепліше і яскравіше, ніж будь-коли!

Відтоді Люм знав: справжнє світло ніколи не згасає, якщо серце наповнене добром, мужністю і дружбою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше