Пригоди Діпера і Мейбл
Глава 5: Шепіт тіней
Вони підійшли ближче до високого старого ліхтаря. Його світло мерехтіло, немов намагаючись попередити про щось небезпечне. Під ліхтарем на бруківці Діпер помітив щось дивне: тінь від ліхтаря дивним чином викривилася і здавалася живою.
— Мейбл, не наступай на тінь! — гукнув Діпер, зупиняючи сестру.
Мейбл завмерла, розширивши очі. Тінь повільно почала змінювати форму, нагадуючи силует людини з витягнутими пальцями.
— Ти бачиш те саме, що і я? — прошепотіла вона, міцніше стиснувши свій ліхтарик.
Діпер швидко відкрив щоденник на потрібній сторінці. Сторінки тремтіли в його руках. Він прочитав запис: «Якщо тінь оживає — це не просто відблиск, це слід того, хто застряг між двома світами».
Раптом ліхтар над ними блимнув і згас, залишивши їх у повній темряві. Тільки світло ліхтариків Мейбл розрізало ніч. Звідусіль почувся тихий шепіт, який долинав не з вулиці, а ніби з-під землі.
— Діпере, мені страшно, — сказала Мейбл, підходячи ближче до брата.
— Спокійно, — відповів він, хоча його власні руки дрібно тремтіли. — Ми знайдемо вихід. Дивись, там, біля дверей ратуші, щось світиться!
Вони обережно рушили в бік дверей, не зводячи очей із дивної тіні, яка тепер, здавалося, пливла за ними слідом, не торкаючись землі.
#850 в Фентезі
#192 в Міське фентезі
Відредаговано: 30.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
