Пригоди динозавриків Всі та Борі

Жив- був динозаврик, такий маленький бешкетун, і звали його Вася.  У нього  був надійний  товариш Боря.  Якось їм закортіло  стати супергероям,  як в кіно. Вася придумав собі ім’я -  Сильна зелень,  Боря - Супершвидкісний мальок і Друзі почали всім  розказувати про те, що вони супергерої і розпитувати,  чи не потрібна комусь допомога. Але ніхто її не потребував  Розчаровані вони пішли по своїх домівках. Наступного дня вони вирішили після уроків  піти в бібліотеку,  щоб більше дізнатися про різних супергероїв. Коли вони прийшли, Вася одразу сказав:
-  ОООООГО, стільки тут книжок, які вони кольорові.
А Боря йому відповідає: 
- А як ти думав, що тут 16 книжечок.
-Я  й уявити не міг, що їх тут так багато.
- Ну,  тепер знаєш,  що  в  нашій бібліотеці ціле море книг,   і всі вони різні та дуже цікаві:  і казки, і пригоди, і фантастика,  і романи та повісті, є ще книги з розвивальними іграми.
Динозаврикам  на очі потрапила книга Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки». Бібліотекар порадила прочитати цю пригодницьку книгу. Декілька вечорів динозаврики наполегливо пірнали у пригоди головних героїв повісті.
Після  кумедного епізоду зі свинею Льохою, яка провалилася у метро, яке рили хлопці під свинарником, Боря запропонував Васі стати фермерами. Але у  Васі виникли сумніви:
- Ти що,  здурів?
- Чому зразу здурів?
- Ось скільки тобі років?
- Ну 10 і що?
- А на роботу беруть з вісімнадцяти.
- Аааааааааа,  зрозумів. Треба вигадати щось інше.
- Молодець, гарна ідея, тільки що?
- А давай станемо піратами!
- А давай
Після розмови  динозаврики пшіли до річки. На березі вони знайшли якийсь старий човен, приблизно такий

Боря сказав,  що він цілком придатний для плавання, тільки треба трішки підремонтувати. В них непогано вийшло. Човен одразу поплив по річці. Вася і Боря взяли весла і почали гребти. Човен опинився далеко від берега і динозаврики розвернули його в інший бік.  Тестування пройдено!  Човен буде виконувати роль піратського корабля. Робота зроблена і час планувати завтрашній день. Друзям кортіло погратися у піратів.

З самого ранку товариші побігли на річку, прихопивши з собою сніданок, який  бабуся Борі приготувала для  хлоп’ят.  Перегнавши човна, вони зайшли з іншого боку річки, де метрів за 20 від берега був маленький острівець. Динозаврики  сіли в човен і почали грати в піратів,  капітаном був Вася. Друзі були  в саморобних костюмчиках, які приготували ще з вечора.
- Прямо по курсу остів, - командирським голосом викрикнув  Вася.
- Я бачу. Прямо кермо. 
Через декілька  хвилин динозаврики були на острові.
Шукачі скарбів дістали з човна маленькі лопаточки і почали  шукати  уявну «піратську скриню», але їм попадалося лише каміння та пусті пляшки, різні залізні кришечки та поліетиленові пакети.
- Васю, - розчаровано сказав Боря, - скарбів ми точно не знайдемо, але можемо зробити добре діло, - продовжив уже жвавіше.
- Яке?
- Давай ми заргузимо у човен  весь оцей мотлох і віднесемо його на сміттєзвалище. І річка стане чистішою,  і в нас день пройде не даремно!
- Борю, ти геній!
І хлопці почали робити добру справу. Саме так народжуються справжні Люди!