Ранкова кава та шпигунські пристрасті.

Хвилин двадцять на веранді тяглося томливе очікування. Дівчата встигли доїсти Іринині пиріжки й налити по другій чашці кави. Ірина раз у раз перевіряла екран, бідкаючись, що на дачах інтернет ловить, як у бункері. І раптом за хвірткою з боку сусідньої вулиці зашелестіли кущі. Почулося важке сердите сопіння, і до будинку дівчат на всіх парах рушила колоритна чоловіча процесія. Попереду, плутаючись у полах довгого шовкового халата і смішно розмахуючи руками, практично летів блідий Едуард Борисович — чоловік витончений, зі шляхетною сивиною та вічно розтріпаною шевелюрою справжнього маестро. А за ним важко і впевнено, чеканячи крок, ішов Михалич.
Не встигла Наталя відчинити хвіртку, як Едуард Борисович буквально ввірвався на ділянку, дихаючи так відчайдушно, немов щойно пробіг марафон.
— Дівчата! — трагічним шепотом вигукнув Едуард Борисович, хапаючись за серце. — Зачиніть двері! Зачиніть вікна! Заради бога, скажіть мені, що це не розіграш! Де вона?! Де ця малеча?!
Услід за ним на ділянку важкою ходою ввійшов Михалич. Побачивши полковника, дівчата пирснули від сміху, але одразу ж поспішно відвернулися, роблячи вигляд, що вкрай уважно роздивляються скриньку, і з усіх сил намагаючись приховати напади веселощів за серйозними обличчями. І було від чого: поверх розтягнутої армійської майки захисного кольору на ньому була накинута стара картата сорочка, розпахнута навстіж, а на ногах красувалися камуфляжні штани та яскраво-рожеві пухнасті жіночі капці. Вони були полковнику безнадійно замалі, п’яти звисали із задників, і при кожному кроці у Михалича смішно колихалися рожеві помпони. Тим не менш, обличчя Михалича залишалося суворим, як у людини, що йде на штурм особливо небезпечного об'єкта. Він навіть не звернув уваги на хихикання дівчат, приймаючи їхні емоції за просте нервове напруження.
— Так, відставити істерику в оркестровій ямі, — гучним басом обірвав він диригента. Михалич щільно прихилив двері веранди на засув, поправив картату сорочку і, по-хазяйськи оглянувши веранду, грізно насупився. — Ну що, дачниці, без паніки. Оперативна група прибула на місце події. Доповідайте обстановку: де речовий доказ?