Ранкова кава та шпигунські пристрасті.

Ляля хитро примружилася і кивнула в бік сусідньої вулиці:
— Нам пощастило. Елітні сусіди, мабуть, уже на дачі — вони ранні пташки. Едуард Борисович, певно, саме допиває свій цикорій. От нехай він, як головний диригент міського оркестру, і поставить діагноз цій малечі.
— Точно! Борисич! — підстрибнула на стільці Ірина. — Він же за версту старовинний інструмент від китайської підробки відрізнить! Лялько, геніально! Біжімо до нього!
— Стояти, Інтерпол! — Ляля впіймала Ірину за хлястик сарафана. — Куди ти зібралася бігти зі старовинною скринькою напереваги через усі городи? І взагалі, ти забула, хто у Борисича сусід? Доблесний Сергій Михайлович, колишній полковник міліції, між іншим. А вони ж найкращі друзі!
— Ми зробимо фотографії і відішлемо Борисовичу в Messenger, — продовжила Наталя. — Борисович одразу побіжить до свого сусіда розповісти про цю скрипку. Впевнена, їх обох це неймовірно зацікавить, і вони примчаться сюди вдвох. Так що скринька залишається тут, і ми теж. У тебе ж, Іринко, є телефон Едуарда Борисовича? — звернулася Наталя до Ірини.
Іринка оживилася:
— Так-так, звісно, хвилинку, зараз подивлюсь... Так, де ж він? Ага, знайшла! Ура, є номер!
Наталя взяла смартфон, ретельно протерла об'єктив камери краєм футболки і влаштувала скрипці справжню фотосесію під ранковими променями, що пробивалися крізь фіранки веранди. Вона зазняла малечу з усіх ракурсів: крупним планом вигнуту спинку, благородні потертості лаку, витончений завиток на грифі. Ірина, стоячи біля Наталі, з цікавістю зазирнула всередину фігурних вирізів на корпусі.
— Дивись! Там усередині якийсь напис, гравіювання, старе-престаре, — короткозоро примружилася Ірина, ледь не торкаючись носом інструмента. — І літери наче латинські.
— Там написано, Ірочко, що якщо ти зараз не відчепишся, фотосесія точно не відбудеться, — розсміялася Наталя. — Давай номер Едуарда Борисовича, зараз відправлю йому в месенджер.
Наталя благополучно відправила фото Едуарду Борисовичу. Ляля, яка спостерігала за процесом, констатувала:
— Ну що, дівчата, наші пташки вже полетіли. Тепер чекаємо на реакцію високої культури.