Смородиновий скарб і тремтячі коліна

Ляля з упевненістю розвернулася і рішуче закрокувала до сарайчика. Поки вона йшла, дівчата трусилися слідом за нею і нервово сміялися, щосили піджартовуючи над її суворим виглядом. Ірина від страху без упину базікала, видаючи мільйон версій на секунду, а Наталя язвито коментувала кожен крок подруги:
— Ну що, Лялю, пішла за знаряддям для розчленування? — покочувалася зо сміху Наталя, тримаючись за бік. — Дивись, лопата в тебе гостренька, все точно вийде з першого разу! Ти головне парникову плівку приготуй, щоб докази загортати. А раптом там хтось живий закопаний, а ти його зараз лопатою по черепушці? А якщо мертвий — ти його на шматочки рубати будеш, експерте ти наш?
— Дівчата, припиніть іржати, це ж стаття! — панічно шепотіла ззаду Ірина, судомно стискаючи свій шампур. — Раптом на держаку залишаться наші пальчики, і нас усіх заметуть як банду дачних гробокопачів?!
— Мої пальчики, Іро, залишаться на твоїй шиї, якщо ти не припиниш генерувати паніку, — Ляля впевнено вивуджувала з темряви сараю важку штикову лопату. — Так, штурмова піхота, відставити дебати. Іро, дуй на веранду і тягни великий пластиковий тазик.
— Навіщо це ще?! — округлила очі Ірина.
— Як навіщо? Наташа ж сказала — для розчленування, — відповіла Ляля. — Складемо туди наш кримінальний улов і понесемо під лампу на веранду — розглядати. Цікавість тебе все одно зсередини з’їсть, якщо ми цього не зробимо. Натахо, тримай прожектор рівно і забезпечуй моральну підтримку.
Через хвилину вся трійця знову стояла посеред розтоптаного куща смородини. Цікавість остаточно перемогла страх, хоча коліна в усіх трьох продовжували дрібно тремтіти від адреналіну.
Наталя, не перестаючи тихенько хихикати і підбадьорювати дівчат з гумором, наставила потужний білий промінь світла прямо на свіжий насип. Ірина, бліда, але шалено заінтригована, на напівзігнутих ногах виставила перед собою таз, немов щит, готова впіймати туди все, що відкопають.
Ляля зручніше перехопила держак, рішуче ступила вперед і з силою вгнала вістря лопати в м’яку сусідську землю...