Розділ1

Ресторан «Золотий фазан» цього вечора гудів від голосів і дзвону келихів — тут із розмахом святкували день народження Лялі. Сама Ляля цього вечора буквально світилася від щастя. На її свято прийшли давні друзі та подруги. Тости йшли один за одним, лунали щирі побажання, теплі слова, жарти та гучний дружній сміх. Щойно залунала жива музика, як уся компанія кинулася запалювати на танцполі.
А в глибині залу, за столиком у затишній півтіні, сиділа вродлива, стильно вдягнена жінка, задумливо спостерігаючи за веселим натовпом.
Трохи далі, за окремим столом у куточку, сидів чоловік. Він удавав, що вивчає меню, але вся його увага, здавалося, була прикута виключно до неї. Його оцінювальний, трохи напружений погляд раз у раз ковзав по її силуету — чи то в його погляді читався неабиякий інтерес шанувальника, чи то за цим крилося щось особисте. Сама жінка цих поглядів уперто не помічала, занурена у власні думки.
За якийсь час вона піднялася і попрямувала в бік дамської кімнати. Дівчата, натанцювавшись, шумною і веселою компанією заскочили туди слідом.
Біля умивальника стояла незнайомка і поправляла макіяж, а поруч на гранітному столику лежала її сумочка. Іришка, продовжуючи щось весело розповідати, ненавмисно зачепила край столика. Сумочка з глухим стуком упала на кахельну підлогу.
— Ой, боже мій, вибачте! Яка ж я незграбна... — з притаманною їй безпосередністю вигукнула Іришка і одразу присіла підняти сумочку.
— Нічого, не хвилюйтеся, усе добре, — мовила жінка.
Іришка підняла сумочку і передала її жінці.
— Дякую за допомогу, — сказала жінка оксамитовим голосом, приймаючи сумочку. — І не хвилюйтеся. Усе чудово, нічого страшного не сталося.
Іришка, анітрохи не знітившись і продовжуючи сяяти променистою усмішкою, весело затараторила:
— А ви теж тут відпочиваєте? Ой, а в нас такий чудовий вечір! От у Лялі, — вона жестом показала на Лялю, — сьогодні день народження. У неї ювілей.
Почувши про ювілей, жінка усміхнулася:
— У такому разі прийміть мої найщиріші вітання. Бажаю вам гарного вечора.
Після цього вона взяла свою сумочку і граційно вийшла з дамської кімнати.
Дівчата повернулися до свого столика, і свято продовжилося з колишнім запалом.
Ближче до кінця вечора музика на мить стихла, і на середину залу з мікрофоном вийшов адміністратор. З теплою усмішкою він оголосив:
— Дорогі гості! Сьогодні в нашому ресторані особливий вечір — наш заклад прийняв свого тисячного відвідувача, і ним стала наша прекрасна іменинниця Ляля!
Залом прокотилися дружні оплески. До їхнього столу одразу попрямував офіціант. Він дбайливо вручив Лялі розкішний букет квітів та пляшку колекційного шампанського.
Адміністратор підійшов слідом і галантно додав:
— Від імені всього нашого закладу прийміть ці подарунки! І не переймайтеся часом — гуляйте скільки вашій душі завгодно. Сьогодні ресторан працює виключно для вас.