День шостий

     З самого ранку Киця пакувала речі у валізи. Вона дістала з шафи увесь одяг і почала одягати на себе різні сукні, блузки, спідниці. Дивилася у люстерко і щось бурмотіла собі під ніс: "Треба половину цих ганчірок повикидати...це геть ні на що не схоже...ну і що це за блузка...це треба відрізати...а це підшити...а це взагалі викинути...та мені ж зовсім нічого одягти!" Дивно... Така велика купа одягу, а їй одягти нічого? І чому вона свій одяг називає "ганчірками"? Вона взяла ножиці, щось різала, потім шила, потім знову різала, і знову шила. Внаслідок цих дивних маніпуляцій сукні і спідниці стали набагато коротші. Я запитала Кицю, куди вона збирається? Вона довго розповідала мені, як втомилася від домашньої роботи і як їй терміново потрібно "на море". Куди?.. "У Туреччину, в Єгипет, на Кіпр чи на Родос. Яка різниця! Море воно і в Африці море!" У мене аж голова розболілася від такої кількості незрозумілих слів! Одне я зрозуміла чітко: Киця від нас їде. А надовго? "Покупаюся в морі пару тижнів, позасмагаю на пляжі, і повернуся." А в ванні не можна покупатися?.. А в дворі позасмагати... Василь на городі он як засмаг! "До речі, треба сказати Василю, щоб він зробив у ванні ремонт, доки мене не буде." То мене два тижні не купатимуть? Яка гарна новина! Я одночасно засмутилася, що Киця їде, і зраділа, бо дуже не люблю купатися. 
    Нарешті валізи були спаковані. Киця сказала, що залишить усі ці "ганчірки" там, а собі купить новий одяг. Може вона там підлогу ними митиме? Я б зовсім не здивувалася. Киця так любить чистоту, що, мабуть, хоче поїхати поприбирати ще й в Туреччині, в Єгипті, на Кіпрі, на Родосі і в Африці. Може це якась благочинна місія? Цікаво, що думає про це Василь?
    Увечері Василь приніс  якийсь папірець. Киця від радості стрибала: "Це путівка на Кріт!" А це ще куди? "Кріт - це один з островів Греції, як і Родос", – сказала Киця. Отже, благочинний тур по країнам відміняється?.. А валізи вона візьме? Чи залишить ганчірки вдома? 
    Увесь вечір Василь не відходив від Киці: "Як же я буду сам?" Чому сам? А я? Василь, я ж залишаюся з тобою! Але він, на жаль, не розуміє котячу мову. З ким я буду розмовляти ці два тижні? Малюк зарозумілий, їжаки колючі, білки стрибають цілими днями, репетують і сваряться між собою. Залишається Руда. Треба буде з'ясувати рівень її інтелекту, чи як каже Киця, "ай-к'ю". Завтра ж цим і займуся.