День п'ятий

   Прокинулась я, як завжди, рано, бо Василь знову збирався на роботу. Кожен ранок він приносить Киці "каву", доки вона ніжиться в ліжку. Василь сам готує цей напій з  дивним запахом у спеціальній посудині, яка називається "турка". Киця робить вигляд, що любить каву. Але я впевнена, що це – неправда. Вчора Киця залишила на столі філіжанку, я встромила туди мордочку: "Бррр...яка гидота!" Мабуть, це просто ранковий ритуал, який виконують чоловіки, щоб показати свою прихильність до жінки, а вона   п'є цей бридкий напій, щоб ненароком не образити чоловіка. Після цього дивного ритуалу, Киця встає з ліжка. Я запитала її, чому Василь ходить на роботу без неї. А вона сказала мені, що вона "домогосподарка". Надзвичайно складне слово, я ледве запам'ятала. І зовсім не розумію, що воно означає. Киця каже, що завдання чоловіка притягти додому мамонта, а жінці працювати не обов'язково, в неї багато роботи вдома. Я геть заплуталася. Якого ще мамонта? Рудик розповідав, що мамонти давно вимерли. Де ж Василь візьме мамонта? Та й не дотягне він його сам. Що ж тепер робити? А Василь знає про мамонта? А навіщо Киці мамонт? Ми стільки не з'їмо! А в холодильник (так вони називають шафу, де зберігають їжу) цілий мамонт не поміститься. Я сказала усе це Киці, але вона зробила вигляд, що не розуміє мене. Мабуть, їй дуже хочеться скуштувати мамонта. 
    Киця сказала, що сьогодні ми будемо прати білизну. У ванні стоїть великий білий незрозумілий предмет з круглим віконцем. Киця сказала, що це – "пральна машина". Що ж це за машина без колес? Киця відкрила віконце і наклала повну "машину" білизни. Потім щось натисла і все всередині почало обертатися. Я сиділа і спостерігала за цим складним процесом. Аж голова пішла обертом! Спробувала впіймати лапками білизну, але безуспішно. Киця почала сміятися. Мені швидко набридло це безглузде заняття. І чому я не пішла з Василем на роботу? 
    Потім Киця знайшла в кутку ще один предмет. Вона сказала, що це - "пилотяг". От він якраз більше  схожий на машину, бо в нього два колеса і він дуже гуде. Цілий день Киця прала, прибирала, мила, прасувала. Не знаю, чим це закінчилося, бо я пішла спати.
    Прокинулася, коли почула голос Василя. Я дуже зраділа, побігла до нього і він взяв мене на руки. Ми з Кицею почали розповідати, що робили цілий день. Василь цілував нас обох: то мене, то Кицю. Дякувати котячому богові, Киця зовсім забула про мамонта. 
    Потім ми з Василем пішли на город "саджати розсаду" (так сказав Василь). Він узяв сапу і почав робити ямки. Мені дуже хотілося допомогти Василю. То ж я стрибала за Василем в кожну ямку і розгрібала її лапками. Василь  засміявся і сказав, що сьогодні мене доведеться купати, бо я дуже брудна. Цього ще не вистачало! Я покинула ямки і заховалася в траві: ловила метеликів і різних жучків. Потім Василь довго шукав мене, бо я не хотіла купатися. Але мене знайшли і таки покупали.  Бррр...