Найкращий подарунок. Бух і Плюх знаходять друга

Добра і тепла історія про двох ведмежат — Буха і Плюха.

Вони дуже люблять літо, пригоди, солодку малину і, звичайно, мріяти.

Щодня вони з нетерпінням чекають чогось особливого — адже попереду їхній день народження.

Але найголовніший подарунок іноді приходить зовсім несподівано…

Це історія про дружбу, турботу і перші маленькі кроки до великої відповідальності.

Про те, як важливо берегти тих, кого любиш.

Розділ 1. В очікуванні дня народження

Літо в лісі було теплим і радісним.

Бух і Плюх зранку до вечора гралися, купалися в річці, ловили рибу та збирали солодку малину.

Але найбільше вони чекали на один особливий день — свій день народження.

Щоранку Бух і Плюх підбігали до календаря і з хвилюванням дивилися:

чи не сьогодні?

Бабуся Нататеня спостерігала за ними і тихенько усміхалася.

Вона вже приготувала подарунки — розмальовки, солодощі, печиво.

Але їй хотілося подарувати їм щось по-справжньому особливе.

Розділ 2. Мрія про друга

Одного вечора, у теплому саду, бабуся обережно запитала:

— Про що ви мрієте найбільше, мої дорогі?

Бух і Плюх переглянулися і дружно відповіли:

— Ми мріємо про цуценя!
Щоб воно було нашим другом, гуляло з нами, ходило на риболовлю і завжди було поруч.

Розділ 3. Дзвінок тітці Доггі

Бабуся задумалася… і згадала про свою стару записну книжку.

Перегорнувши кілька сторінок, вона знайшла номер своєї подруги — тітки Доггі.

Тітка Доггі жила в сусідньому містечку і займалася розведенням породистих собак.

Зателефонувавши їй, бабуся дізналася, що зовсім недавно в родині ротвейлерів з’явилося дев’ять маленьких цуценят.

— Приїжджайте до нас у гості та оберіть цуценя самі, — сказала тітка Доггі.

До дня народження ведмежат залишалося лише кілька днів.

Розділ 4. Поїздка в гості

Напередодні бабуся сказала:

— Завтра поїдемо в гості.

Бух і Плюх дуже зраділи.

Вони любили подорожувати і бувати в гостях.

Вранці вони сіли в автобус — і зовсім скоро були вже у тітки Доггі.

Розділ 5. Дев’ять цуценят

Тітка Доггі радо зустріла гостей і запросила їх до будинку.

У затишній кімнаті весело бігали цуценята ротвейлера.

Маленькі, міцні, з чорною шерстю і теплими коричневими плямками над очима — ніби у кожного були добрі бровки.

Вони виглядали водночас серйозними і дуже кумедними.

Бух і Плюх навіть ахнули:

— Які ж вони гарненькі!

Бабуся усміхнулася:

— Обирайте собі друга.

Розділ 6. Складний вибір

Бух і Плюх сіли на диван.

Цуценята оточили їх, гралися, стрибали і просили уваги.

Навіть такі маленькі, ротвейлери вже намагалися бути поруч, не відходили далеко і уважно дивилися на гостей.

Бух і Плюх розгубилися.

Цуценята були всі однаково милі.

Як же обрати лише одного?

Розділ 7. Вибір зроблено

Бух і Плюх сиділи на дивані й задумливо дивилися на цуценят.

І раптом Плюх помітив:

— Зачекай… їх же вісім!

У цей момент з-під шафи з’явилася сонна мордочка дев’ятого цуценяти.

Маленька ротвелюшка повільно підійшла до ведмежат, уткнулася носиком у їхні лапки і тихенько лизнула.

А потім вмостилася зручніше… і заснула.

Бух і Плюх переглянулися.

І в цей момент усе стало зрозуміло.

Іноді обирати не потрібно…

Іноді друг обирає тебе сам.

Цуценя назвали Маргошею.

Вона була зовсім крихітною, але в її теплому погляді вже відчувалася справжня відданість.

Розділ 8. Новий друг

Бабуся і тітка Доггі тихенько зазирнули до кімнати і відразу все зрозуміли.

— Вибір зроблено, — з усмішкою сказала бабуся.

У цей день у Буха і Плюха з’явився не просто подарунок…

а справжній друг.

Після теплого чаю з пиріжками ведмежата подякували тітці Доггі і вирушили додому — вже вчотирьох.

Маленька Маргоша солодко спала в кошику, навіть не знаючи, що вже знайшла свій дім.

Розділ 9. Велика відповідальність

Вдома Маргоша прокинулася ...і відразу показала, що вона ще зовсім маленька…

На підлозі з’явилася невеличка калюжка.

Бух і Плюх здивовано переглянулися.

Маргоша подивилася на них і тихенько опустила оченята, ніби зрозуміла, що зробила щось не так.