Вареники з секретом

Добра і тепла казка про двох ведмежат — Буха і Плюха.

Бух і Плюх дуже люблять вареники.

Але ще більше вони люблять допомагати бабусі!

Цього разу ведмежата вирішують самі взяти участь у приготуванні обіду.

Буде борошно, сміх, старання… і один дуже незвичайний вареник!

Тепла історія про родину, допомогу і маленькі добрі секрети.

Розділ 1. Сніданок у бабусі

Бабуся Нататеня прокинулася рано-вранці. Коли її улюблені Бух і Плюх прибігли на сніданок, на столі вже стояли омлет із зеленню та солодкий чай із малиною.

Бух і Плюх дуже зраділи й із великим апетитом усе з’їли.

— Що вам приготувати на обід, мої золоті? — запитала бабуся.

Ведмежата переглянулися й майже одночасно сказали:

— Вареники! Ми дуже їх любимо!

Бабуся усміхнулася:

— Добре, мої дорогі. Але мені знадобиться ваша допомога.

— Звичайно! — зраділи ведмежата. — Ми все зробимо!

— Тоді почнемо, — сказала бабуся. — Потрібно дістати борошно, приготувати начинку і наліпити вареники. Усе дуже просто.

Розділ 2. Бух — «білий ведмідь»

Бух поліз по борошно…

і одразу ж розсипав його на себе.

За мить він був увесь білий — мов справжній північний ведмідь.

Плюх не втримався …і тихенько засміявся..

А бабуся Нататеня спокійно сказала:

— Нічого страшного, ми все виправимо.

Вона обережно струсила з Буха борошно і зібрала розсипані залишки.

Розділ 3. Бух готує начинку

Він підійшов до справи дуже серйозно:

почистив картоплю, зварив її і розім’яв у ніжне пюре,

додав ароматну обсмажену цибулю.

Бабуся подивилася на нього і тихо похвалила:

— Дуже старанно, Бух.

Вона сказала це м’яко і делікатно, щоб Бух не засмутився через свою невдачу з борошном.

Розділ 4. Плюх готує тісто

Плюх разом із бабусею почав готувати тісто.

Вони насипали на стіл борошно гіркою, додали яйце, сіль і воду.

Плюх своїми міцними лапами почав місити тісто.

Бабуся дивилася на нього і усміхалася.

Вона дуже любила своїх онуків і завжди підтримувала їх у будь-яких починаннях.

Невдовзі тісто було готове і залишилося трохи відпочити.

А Бух уже закінчив готувати смачну начинку.

Розділ 5. Ліплення вареників

Минуло трохи часу.

Бух і Плюх знову зголодніли і з нетерпінням чекали, коли почнеться найцікавіше.

— Ну що, мої дорогі, — сказала бабуся, — час ліпити вареники.

Вона розкатала тонкий шар тіста.

Бух і Плюх акуратно вирізали кружечки.

Коли все було готово, бабуся дала їм чайні ложечки:

— Тепер викладайте начинку.

Розділ 6. Таємний момент

І тут Бухові спала на думку ідея.

Він тихенько подумав:

«А що, як зробити один вареник особливим?»

Непомітно він знайшов маленький ґудзик і сховав його в один вареник.

«Кому він дістанеться — буде щасливим»,— вирішив Бух і задоволено усміхнувся.

Розділ 7. Вареники варяться

Невдовзі дошки були заповнені акуратними варениками.

Бабуся поставила на плиту велику каструлю з водою.

Бух і Плюх вже не могли спокійно сидіти на місці.

Вони то підходили до бабусі,

то знову вибігали в сад.

Розділ 8. Очікування

Поки вареники варилися,

Бух і Плюх накрили на стіл.

Вони постелили гарну картату скатертину,

поставили тарілки, прибори та серветки.

Сіли… і стали чекати.

Розділ 9. Можна їсти

Нарешті вареники спливли.

Бабуся засікла час, трохи почекала і розклала гарячі вареники по тарілках.

У кожну тарілку вона додала сметану і шматочок вершкового масла.

— Можна їсти, — сказала вона.

Розділ 10. Смачно

Бух і Плюх їли з великим апетитом.

Було гаряче… але дуже смачно.

Поступово їм ставало тепло, спокійно й затишно.

Розділ 11. Допомагати бабусі — найбільше щастя

І раптом бабуся вигукнула:

— Ой!

Ведмежата злякалися:

— Що сталося?

Бабуся усміхнулася і показала:

— Здається, я знайшла щось незвичайне…

На долоні лежав маленький ґудзик.

Бух радісно вигукнув:

— Це на щастя! Кому він дістанеться — той буде дуже щасливий!

Бабуся подивилася на нього з теплом і сказала:

— Я і так уже щаслива. У мене є ви — мої дорогі й улюблені помічники.