Добрі справи

Добра і тепла історія про двох ведмежат — Буха і Плюха.

Настали довгоочікувані літні канікули, але брати не забули свою обіцянку, дану золотій рибці Волшебії.

Вони продовжують займатися, допомагати бабусі та намагаються щодня робити добрі справи.

У цій історії ведмежата дізнаються, як важливо бути уважними до близьких, допомагати від щирого серця і робити добро просто так — не очікуючи похвали.

Розділ 1. Ура, канікули

Настали довгоочікувані літні канікули.

Бух і Плюх раділи кожному дню.

Після успішного завершення навчального року вони з гордістю згадували свої золоті медалі та старання, які допомогли їм їх отримати.

Іноді вони згадували і Волшебію.

— Цікаво, вона нас зараз бачить? — якось запитав Плюх.

— Думаю, так, — усміхнувся Бух.

— І чекає, що ми не забудемо свою обіцянку.

Ведмежата вирішили, що не будуть лінуватися.

Вони продовжували читати, займатися і виконувати завдання Белли Ведмежатівни.

Але літо є літо!

Їм хотілося гратися, кататися на велосипедах, ловити рибу і їсти солодку малину.

— Давай допомагати бабусі щодня, — запропонував Плюх.

— Давай! — погодився Бух.

— Тільки й відпочивати теж будемо!

Ведмежата засміялися.

Літо тільки починалося.

Розділ 2. Ранок із зарядки

Плюх завжди ставився до справ серйозно.

Він любив порядок і намагався все робити вчасно.

Бух був трохи іншим — він любив поспати довше і іноді відкладав справи «на потім».

Одного ранку Плюх сказав:

— Бух, у нас стільки всього заплановано, що ми можемо нічого не встигнути.

Він узяв аркуш паперу і акуратно написав розпорядок дня.

— Дивись:

зранку зарядка,

потім сніданок,

трохи занять,

а потім можна гратися.

Бух подивився на аркуш і зітхнув:

— А поспати?

— Трошки можна, — усміхнувся Плюх.

— Але не до обіду!

Наступного дня Плюх розбудив Буха раніше:

— Вставай!

У нас зарядка!

Бух спочатку не хотів вставати, але все ж піднявся.

Вони вийшли на галявину і почали робити вправи.

Спочатку Бух бурчав, але вже на третій день сам прокинувся раніше за Плюха.

— Ну що, починаємо?

— бадьоро сказав він.

Плюх здивовано усміхнувся:

— Оце так!

І ведмежата весело почали свій ранок.

Розділ 3. Сніданок, заняття і ігри

Тим часом бабуся Нататеня готувала для ведмежат їхні улюблені сирники зі сметаною.

— До столу! — покликала вона.

Ведмежата із задоволенням поснідали.

— А тепер трохи занять,

— сказав Плюх.

Бух зітхнув, але сів поруч.

— Давай розв’яжемо лише кілька прикладів,

— запропонував Плюх.

— А потім пограємо.

— Гаразд, — погодився Бух.

Закінчивши завдання, ведмежата вибігли на вулицю і почали гратися.

Вони так захопилися, що спочатку навіть не помітили, що в саду стало тихо.

— А де бабуся? — раптом запитав Плюх.

Ведмежата переглянулися і побігли в дім.

У кімнаті бабуся Нататеня сиділа в кріслі і виглядала засмученою.

Розділ 4. Шипи від троянд

— Бабусю, що сталося? — стривожився Плюх.

— Чому ти не в саду? — додав Бух.

Бабуся зітхнула: — Ведмежатка мої дорогі… Я поколола лапи шипами троянд. Мої старі рукавички стали зовсім тонкими, а сил поїхати до магазину в мене немає.

Ведмежата одразу пожвавилися.

— Бабусю, відпочивай! — сказав Плюх. — Ми все зробимо!

— Так! — підтримав Бух. — Зараз швидко з’їздимо!

Вони дістали з шафи м’який картатий плед і дбайливо вкрили бабусю.

— Поспи трохи, — тихо сказав Плюх.

Бабуся усміхнулася і заплющила очі.

Розділ 5. Велосипедна прогулянка

Бух і Плюх швидко зібралися і вже за хвилину мчали ґрунтовою дорогою.

Невдовзі вони під’їхали до невеличкого магазинчика.

Там працювала добра тітка Міра — маленька їжачка в круглих окулярах.

— Добрий день, тітко Міро! — привіталися ведмежата.

Вислухавши їх, тітка Міра принесла продукти, щільні рукавички і маленьку баночку липового меду.

— Передавайте привіт бабусі Нататені,

— усміхнулася вона.

Ведмежата подякували і вийшли.

Через дорогу була аптека.

Там працював дядько Болен — хороший друг бабусі.

— Добрий день, дядьку Болене! — сказали ведмежата.

— Бабуся поранила лапи.

Дядько Болен дістав баночку із загоювальною маззю.

— Ось, це допоможе,

— сказав він.

І тітка Міра, і дядько Болен похвалили ведмежат:

— Ви молодці. Бабуся може вами пишатися.

Бух і Плюх переглянулися і усміхнулися.

Їм було дуже радісно і приємно.

Розділ 6. Повернення додому

Ведмежата взяли подарунки, мазь і продукти, акуратно склали все у кошики. Баночку з медом — подарунок тітки Міри — Бух узяв до себе.