Рибалка

Ранок у селі Зозуля починається коли півень проспіває у третій раз , терпіння закінчиться і Василь кине його у погріб і повернеться спати , але сьогодні зовсім по іншому склалася ситуація Іван свояв на порозі і горлопанив , по привичці Василь схватив його за горло і потяг до льоху ,аж коли відкрив очі зрозумів що то не півень і відпустив його .

- Ну ви куме і даєте , ще трохи і я б копита відкинув .

- Іван , вибач я привик просто .

- Да нічого , ну що черв'яків накопали .

- Ні , але я відкопав динаміт .

- Я знав що знав мало толку тому сам накопав . Динаміт ?! А все добре буде ?

- Головне щоб Ганна не дізналася .

- Я могила .

- Тоді ходімо .

Вони прийшли до озера і підготували все , розклали поляну , вудочки , снасті .

- Давайте почнемо .

Він взяв динаміт , на що Іван глянув і поклав назад .

- Спочатку традиційний спосіб .

- Так нудно , але давайте .

Вони сіли рибалити . Пройшла година , дві риба не ловилася і Василю урвався терпець .

- УСЕ , Я ПО ДИНАМІТ .

- Та почекайте , прикормимо і все буде добре .

- Дві години годуємо і нічого , риби на наш корм уже ристоран відкрили .

- Та максимум кафе .

- Ну давайте, нарешті ,давайте .

- Бог з вами , давайте .

Василь на радостях підпалив в кинув , БАБАХ . Пішла вода , він попав у дамбу .

- Гарно , як гарно .

- Риба спливла , виловлюйте .

- А то що ?! Вода звідки ?

Десь з далека почулися голоси , нагадували вони голос Ганни і дільничного села .

- ЯКІ ДУРНІ ДАМБУ ЗІРВАЛИ ?!

- ТА ЦЕ МІЙ 100% . ЙОЙ , НІ ДНЯ ПОКОЮ .

- ХТО Б ВИ НЕ БУЛИ ЗДАВАЙТЕСЬ .

Вони все ближче до них підходили , наші герої майже стояли на ногах від паніки і переживань .

- Якщо я не виживу , Іван , у сараї пляшечка випий за мене .

- Добре .

- А мені ти нічого не скажеш?

- А я що ? Ганна ваша дружина , мене вона не вбиватиме .

- І то правда .

- ВАСЯ Я ПО ТВОЮ ДУШУ .

- Ганна пощади .

Він став на коліна .

- А дамбу ти відбудуєш ?

- Звісно відбудують ,15 днів виправних робіт .

- Так пане , дільничий .

- Ах ти ж зараза , ні щоб дома мені допомогати , так тепер ще й таку біду накликав .

Вона била його рушником тільки так , аж гай шумів , від голосу Ганни і та риба що залишилася здохла .

От так одного разу Божевільний ходив на рибалку , після чого ремонтував дамбу. А коли преревіряв заначку в сараї вона була випита , Іван постарався .