Полювання

Приємний ранок був у селі Зозуля , від Василя ні слуху ні духу уже деякий час . Тривога із села не пішла , але і зменшилася , якщо що агент Ганна розповість . Іван йшов вулицею і вітався з усіма у його правій руці був гітарний кейс . На лавці біля свого дому сиділа баба Євдокія .

— Відколи – це ти грати почав ?

— Доброта ваше друге ім’я . А це , щоб по горобцях стріляти .

— Напився з самого ранку , дурень хто з гітари стріляє ?

— А тут і не гітара , тут рушниця . Тільки ви мовчіть , я вам не казав і взагалі ви мене не бачили і не чули. Я до Васі він дома ?

— А де йому бути . Ганна теж дома знаходиться у квадраті 2 на ⅘ бачить з боку 50% , може зробити поворот 360° .

— Нічого не зрозуміло і на цьому дякую .

—Дурний, як сало без хліба. Тху .

Він прокрався крізь Ганну у клумбі , повзком добрався до хати і постукав у вікно . Вікно відкрилося і звідти виглянув Василь власною персоною.

- Приніс ?

- Приніс . Виходьте , підемо через городи і на ліс прямо.

- У нас одна рушниця нас двоє , ви відволікайте бабу , а я її рушницю заберу .

- Це ж крадіжка. Хоча коли нас – це зупиняло . Тільки як я її відволікти маю ?

- А то ваші проблеми , а не мої .

Василь виліз через вікно та обійшов дім , потім пробрався до дому Євдокії . Тим часом Іван подумав та вирішив не привертати уваги , просто пішов собі у сад і почав їсти сливи . Коли сусідня собака загавкала він зрозумів , що то є сигнал тікати . І попрямував у сторону лісу , заднім зором він замітив кума , що тікав від пса , а ще далі Ганну і Євдокію . Тому уже двоє тікало від пса та двох злих жінок.

Дзвони дзвонять , дзвонять дзвони , б’ють на сполох у селі , Василь Божевільний пішов до лісу на полювання з двома рушницями та Іваном , прохання до жителів села заховатися в укриття та чекати сигналу дзвонів .

- Нашому попові , якби тривого підняти . Іване ви ж мали на варті стояти , чому не відволікали , так ще і сливи поїли .

- То ж лишня увага б була . Все добре ми в лісі , за нами з вилами не біжать , можна вважати що все пройшло гладко .

- Сідайте зі мною у рів , будемо кабана очікувати .

- Я яблука узяв , тому піду їх покладу , як приманку . А щоб мене не було видно , накину маскування на себе .

Іван зробив , як говорив , тим часом Божевільний капкан поставив зі спини , щоб нічого не підійшло до них та не напало . Кум вирішив засісти з іншого боку , взяти у пастку так би мовити . Коли довгий час Іван не повертався , Вася вирішив перевірити де він і поповз у маскуванні на місце де мали бути яблука .

- Яблука є , кабана не має , кума не має . Треба спробувати може вони зелені , та тому кабана нема .

Коли Іван почув хруст , але не побачив нічого схожого на людину він вирішив , що то кабан і почав стріляти. Наляканий Вася бігав по всіх сторонах , але зловіща пуля його наздогнала у п’яту точку.

- Аууууууу , що ж ви робите , убити захотіли . Люди добрі кум підняв руку на кума . Убивають .

- А ви тут яким боком , рідний мій , та переплутав я , переплутав . Не помирайте , живіть я зараз , зараз . —він побіг у ту сторону з якої вони прийшли , щоб покликати на допомогу. Але потрапив у капкан . — От чортяка злий , щоб тебе .

- Карма , куме , карма . Зараз я Ганні позвоню і все з нами добре буде .

- Куме , пробачте мене за все . Мені вже Євдокія ввижається каже « Дурнем ти був , дурнем і помреш . Тху на тебе »

- Погано все ой погано . Тримайтеся вони вже у дорозі .

Дзвонять дзвони , дзвони дзвонять Василь у селі у травмпункту разом з Іваном , відбій тривоги .

 Ганна б’є Василя в гарний мирний час ,

Бо не треба було й ти йому на кабана , Гей .Дзвонять дзвони тут , дзвонять дзвони там .

Вийшов в люди наш Василь , нанананана.

Швидше ти тікай , швидше ти біжи .

Він з рушницею іде у ліс по кабани .

З повернення у село Зозуля тільки тут є тривога , яка сповіщає про пригоди Божевільного та можливу небезпеку через його витівки.