Історія X. Алмаз

Ніхто про це не знав, але Камара мав один маленький секрет.

Відколи друзі вперше відвідали печеру Велетнів, Камара з Бакесатасом іноді ходили туди й навіть купалися в крижаному озері. Якось Камара помітив на березі якийсь блискучий предмет. Підійшовши ближче, він підняв його й уважно роздивився. То був кристал. Він був абсолютно прозорим, виблискував і переливався навіть у променях мізерного світла. Камара вийшов на сонце. Кристал засяяв ще більше і почав переливатись усіма кольорами веселки. Він дуже нагадував пінгвіну крижинку в сонячний день. З того часу, як Камара полетів зі свого снігового краю, він ніколи більше не бачив льоду, і цей кристалик став йому дуже дорогим. Він сховав кристал у своєму будиночку , і про це нікому не розповідав. Просто іноді він його діставав і милувався.

— Що він там ховає? — постійно запитував ватажок банди макаків-резусів на ім'я Балогун.

— Напевно, щось цінне, — відповідає йому його товариш-макак.

— Цінне, кажеш? А давайте за ним простежимо!

— Давай! — хором крикнули всі інші мавпи.

З того часу макаки безперервно стежили за скарбом Камари і, нарешті, дійшли висновку:

— Це алмаз! — крикнула одна з мавп.

— Який красивий! Слухай, а мені подобається цей алмаз!

А що робить Балогун, коли йому щось подобається? Правильно — забирає це щось.

— Уперед за алмазом! — скомандував Балогун.

Іде Камара зі своїм скарбом і натішитися не може. І тут… Камара навіть не зрозумів, що трапилося — його кристалик кудись зник.

— Бувай, пінгвіне! — крикнув Балогун, зникаючи у кронах дерев разом зі своєю бандою.

— Стійте гидкі мавпи! — закричав у розпачі Камара. — Віддайте! Це моє!

— Ні, зараз це наш алмаз! — долинав голос макак з верхівок дерев.

Але що він може зробити проти мавп, які просто чудово лазять і стрибають по деревах?  Камара настільки засмутився, що навіть розплакався.

— Що таке, братику, хто тебе образив? — запитує в друга Тросард.

— Ці гидкі мавпи вкрали мою крижинку!

— Що? — не зрозумів Тросард.

— Ну… це не крижинка, це схоже на крижинку, мавпи назвали її алмазом.

— Алмазом?! — ще більше здивувався заєць. — Звідки ти взяв алмаз?

— Я знайшов його в крижаному озері, у печері Велетнів, — пояснив Камара.

— Ти знайшов алмаз у печері Велетнів?! І нам його не показав?!

— Це був мій секрет, — зніяковів Камара.

— Ось тепер сам іди й відбирай свій скарб у мавп! — ображено відповів Тросард, але за мить:

— Ну гаразд, згода, підемо разом. Ну, ми цих макак!

— А що ми можемо зробити? — спантеличено спитав Камара.

— А вгадай, хто може так само блискуче лазити по деревах, як і мавпи? А? — змовницьким голосом промовив Тросард.

— Бакстер?! — невпевнено, але водночас із надією перепитав пінгвін.

— Ну звичайно! Ми попросимо Бакстера допомогти нам. Разом ми наздоженемо цих макак і відберемо в них твій скарб!

У Камари знову спалахнули очі.

— Біжимо за Бакстером!

Але бігти друзям особливо й не довелося. Леопард якраз сам, не поспішаючи, йшов у їхній бік. Камара з Тросардом кинулися йому назустріч і заплутано почали пояснювати ситуацію. Не розібравшись до кінця, Бакстер кинувся туди, куди, за словами Камари, помчали макаки. Але тут їм на очі потрапила мавпочка-гульман на ім'я Марсела.

— Привіт, Камаро. Привіт, Тросарде. Привіт, Бакстере! — сумно привіталася мавпочка.

— Мавпа! Ловіть її! — не розібравшись, закричав своїм друзям Тросард, і приятелі накинулися на нещасну Марселу.

— Зачекайте... вона не схожа на тих макак! — засумнівався Камара.

— Звісно, ​​не схожа! Я мавпа, але не макака! — обурилася Марсела.

— Ой, вибач. Ми помилились, — виновато сказав Бакстер.

— Слухайте, а навіщо вам ці макаки?

— Вони відібрали в Камари річ, яка йому була дорога. А ми хочемо повернути її назад, – пояснив Тросард.

— Чур, я з вами. Я ненавиджу цих гидких макак! Вони сьогодні вранці вкрали всі мої фрукти та горіхи, які я так старанно вчора збирала.

Довго шукати цих макак друзям не довелося, адже кожен житель джунглів знає, де мешкають макаки. До того ж вони такі галасливі, що не почути їхніх криків може хіба що глухий.

— Он там ці тварюки, я їх бачу! — сказав Бакстер, вказуючи на дерева,  обліплені макаками, як бананами.  

— А у вас є якийсь план? — цікавиться Марсела.

— Наш план — це просто відібрати у них алмаз. І все, — рішуче відповів Тросард.

— Ви що, серйозно? У вас навіть немає плану?