Голлівудські пагорби на заході сонця потопали у відтінках золотавого світла, яке м’яко лилося по схилах, освітлюючи кожен вигин гір хвилями бурштинового сяйва. Здалеку долина Лос-Анджелеса вже починала спалахувати тисячами вогнів.
Чарівниці стояли зверху і розглядалися навколо. Бабуся спостерігала за тим, що відбувається внизу, а погляд Натусі був прикутий до культового знака, який вона неодноразово бачила у фільмах та серіалах. Ось він прямо перед очима. Білий напис англійськими літерами “HOLLYWOOD”, що знаходився у декількох сотнях кроків від чарівниць. Правда, загороджений. Але для наших дівчат це не було перешкодою. І можна було б піти туди хоч зараз і зробити декілька фото біля цих культових літер. Однак, це не те, що привело їх сюди. І навіть не любов до кіно. Причина була зовсім іншою.
Чарівниці напружено чекали на бабусину подругу Сабріну, щоб та прояснила ситуацію. А поки Натуся пошепки запитала:
– Я так до кінця і не зрозуміла, хто така Пег… І що їй треба тут, біля цього знаку?
– Пег Ентвістл, а саме так кличуть нашу бунтарку, була акторкою початку 1900-х років. Коли про один із її фільмів була опублікована негативна рецензія, кар’єра Пег несподівано завершилася. У відчаї жінка піднялася на вершечок літери “Н” і зістрибнула вниз.
– То Пег – це привид?
– Так, вона – неупокоєна душа. І все б нічого, але…
За спинами чарівниць раптом почулися швидкі кроки. Вони обернулися на звук і побачили бабусину подругу. Сабріна, попри свої сімдесят років, виглядала сповненою життя. Вона швидко наближалася до чарівниць, і хоча її дихання було трохи уривчастим після швидкої ходьби, на обличчі грала весела, майже бешкетна усмішка, а очі світилися пустотливим вогником.
На її шиї все ще звивалася тоненька змійка. Вона ворухнула голівкою, роздратовано блимнувши очима, коли Сабріна рвучко змахнула рукою, вітаючи подруг.
– Ельвіро, люба! – жінка намагалася дихати рівно, та через швидку ходу їй це було важко зробити. – Дякую за оперативність. Ти не змінюєшся. Все така ж пунктуальна і зібрана!
Чарівниці обійнялися.
– А це, мабуть, твоя онучка, про яку ти мені розповідала?
– Наталі, дуже приємно познайомитися, пані Сабріно, – посміхнувшись, промовила Натуся.
– Красуня, та ще й ввічлива яка! – нова знайома була вражена таким привітанням. – Та й англійською спілкується без акценту.
– Вона у мене справжня молодчинка, – гордовито всміхнулася Ельвіра, а потім раптово змінила тон розмови: – А тепер повернімося до причини нашого візиту.
– Так, так, маєш рацію, – обличчя Сабріни враз посмутніло. – Ви тут через Пег та її нові витівки. Ти вже розповіла про неї онучці?
– Лише те, що вона – колишня акторка, а зараз – привид.
– Її у нас називають Дамою в білому. Найчастіше вона з’являється перед тими, хто йде до тієї самої літери “Н”, хоча туди прохід зачинений. Та деяких любителів пригод, це, на жаль, не зупиняє.
– І що, хіба привид акторки може бути страшним? Вона ж, мабуть, була гарною за життя, – припустила Натуся.
– Була, – підтвердила Сабріна. – Та зараз, замість Голлівудської красуні людям ввижається жінка зі скелетоподібним обличчям і глибоко запалими очима. І якщо ці мандрівники самотні, Дама в білому якимось чином змушує їх розділити її жорстоку долю.
– Нічого собі! – Натусю обурила ця інформація. – То вона не безневинна неупокоєна душа, а злий дух!
– У кожного свої причини чинити неправильно, дитино, – мовила, зітхнувши, бабуся. – А чому сьогодні нас викликала?
– У цей Геловін Сили Зла переконали Пег, що якщо до заходу сонця вона знайде шість жертв, її подарують життя.
– Але це ж неможливо! – заперечила бабуся роздратовано.
– Звісно ж ні! – підтвердила її подруга. – Однак, Пег цього не знає, а тому в цей момент вона ходить Голлівудськими пагорбами, щоб знайти якомога більше жертв. На жаль, до цього моменту їй вдалося відправити на той світ вже трьох людей!
– Це означає, що часу в нас обмаль! – мовила Ельвіра.
– Так, мої друзі патрулюють пагорби та саму букву, але Пег за цих сто років стала дуже хитрою і навчилася обходити наш захист. Та й людей, які шукають пригод, тут завжди не бракує.
– Добре, ходімо ближче до знака і поглянемо, що там і як! Натусю, тримайся позаду… Натусю! Натусю!
Але дівчинки ніде не було. Нажахані чарівниці, зрозумівши, яка небезпека може чекати на неї, чимдуж побігли до знаку “HOLLYWOOD”. Добігши до величезних сірувато-білих літер, бабуся ледь не зомліла. На вершечку “Н” стояла її онучка. А неподалік – та сама Дама у білому, Пег Ентвістл.
Обличчя її було блідим, майже прозорим, і хоч риси здавалися нечіткими, у них відчувалася глибока печаль. На губах тремтіла легка, ледь помітна тінь усмішки, як відголосок колишніх мрій, які так і не здійснилися.