Розділ 7. Різдво на роликах

Наступною після Японії стала тепла Венесуела. Тут панувало справжнє літо і різдвяна атмосфера відчувалася не настільки сильно, як у холодніших країнах, на кшталт Фінляндії чи Швеції. Люди на вулицях були одягнені легко, тож і нашим чарівницям довелося скинути верхній одяг.

На них уже чекав бабусин друг – засмаглий та усміхнений чарівник, на ім’я Антоніо. Він був однолітком Ельвіри, і хоч мав багато років, виглядав досить молодо. Як і Натусина бабуся, до речі! А все завдяки заняттям спортом та свіжому повітрю!

Ану зізнавайтеся, мої любі читачі, ви робите ранкову зарядку? Якщо так, то є шанс, що виглядатимете так само спортивно, як і ці двоє! А якщо ні, то чого ви ще досі чекаєте? Колись починати піклуватися про своє здоров’я все ж доведеться, повірте!

Так от, Антоніо одразу зацікавив Натусю через свою несхожість на інших бабусиних друзів, з якими дівчинці вже пощастило познайомитися. Перш за все, одягнений він був досить оригінально – у куртку та капелюх Санти, легкі світлі джинси та РОЛИКИ!

– Я і вам їх начаклую, – завірив Антоніо. – Мені лишень розмір потрібно знати!

– А навіщо нам ролики?

– Поїдемо в парк на всю ніч!

– Іншого транспорту тут немає? – запитала бабуся. – Таксі чи автобус?

– І хіба парк так вже далеко? – поцікавилася і собі Натуся.

– Та ні, це у нас традиція така, – засміявся чаклун. – У передріздвяну ніч ми на роликах вирушаємо в центральний парк, де співаємо святкових пісень та веселимося!

– А це безпечно? – засумнівалася Ельвіра. – Ми ж з дитиною, а гуляти всю ніч?

– Не переймайся так! – завірив її чоловік. – Це сімейна забава. Там буде багато дітей з батьками. Так що і Натуся може собі друзів знайти. 

–  І ми пісень співатимемо? – перепитала дівчинка.

– Так, якщо захочете, я вас слів навчу й будете підспівувати іншим. А взагалі, це дуже весело!

– Тоді ми згодні, – весело мовила бабуся. – Тільки нам якісні ролики начаклуй. А то всю ніч кататися – це ще те випробування.

Антоніо заспокоїв подругу, що у нього неякісних заклинань не буває і вже зовсім скоро у наших чарівниць з’явилися нові зручні та яскраві ролики. Натуся від своїх була просто в захваті.

– Дуже хочеться негайно їх випробувати! – мовила вона, аж підстрибуючи від нетерпіння.

– Тоді не гаятимемо часу! – скомандував чаклун і вони утрьох поїхали до парку.

До них на шляху приєднувалися інші люди. Всі усміхалися, насолоджувалися життям, деякі починали співати ще до того, як дісталися місця призначення, а подорожні з радістю підхоплювали. Вулиці наповнювалися жвавим шумом, а настрій покращувався з кожною хвилиною.

У парку людей було ще більше. Грала різдвяна музика, а жителі Каракаса, столиці Венесуели, безтурботно каталися на роликах, спілкувалися між собою, знайомилися з іншими та співали. Натуся підхоплювала легкі слова пісень, мугикаючи собі під ніс мелодію. А Ельвіра з Антоніо кружляли в імпровізованому танку на роликах.

Вночі веселощі не втихали ні на мить. Люди їли, пили, танцювали, каталися і співали. У якийсь момент, між піснями, бабуся з Натусею заспівали наш "Щедрик" Леонтовича, композицію, що відома у всьому світі. Венесуельці почали підхоплювати мелодію, і хоча вони не знали українських слів, ноти були їм знайомі. На мить чарівницям здалося, що вони вдома, на Батьківщині.

– Яка ж приємна атмосфера… Аж додому хочеться! – зізналася онучка, а бабуся з розумінням кивнула.

З першими променями сонця почала давати про себе знати й втома. 

– Ну що, а тепер повертаємося? – запитала Ельвіра.

– Е ні, з цим не поспішай, подруго, – радісно мовив Антоніо. – Тепер їдемо наввипередки до церкви!

– Куди?? – перепитала Натуся. – До церкви?

– Так, тобі не почулося! Зранку всі, хто гуляв у парку цієї ночі їдуть наввипередки на Месу, чи богослужіння. Ми, венесуельці, справжні віряни і дуже шануємо свої традиції.

– Зрозуміло, – мовила, позіхаючи, бабуся, яка не звикла до нічних гулянок. – Тоді поїхали?

– Я все одно вас усіх пережену, – пообіцяла онучка і миттєво підхопилася з місця.

– А це ми ще побачимо! – підхопив Антоніо і чарівники наввипередки поїхали на роликах до церкви. 

“Хто ж переміг?” – спитаєте ви. А я залишу цю інтригу до кінця книги. Так що продовжуйте слідкувати за зимовими пригодами наших чарівниць!