Розділ 6. Японська курочка

Після “королівського правління” Натусі у Франції, чарівниці вирушили до Японії. Там жила бабусина подруга Амайя, приємна і вихована в найкращих традиціях жінка. Та й ім’я її  мало поетичне значення – "нічний дощ".

– Дуже добре, що ви з Натусею завітали до мене, – мовила вона з порогу, кланяючись та усміхаючись. – Заходьте, заходьте!

       Її маленька квартирка була напрочуд симпатичною та затишною, але Натуся з прикрістю помітила, що стіл ще не був накритий.
      – Можливо, Вам допомогти щось приготувати? – ввічливо запропонувала вона. – Можемо зробити суші, я їх обожнюю. Або зваримо місо суп – чудова страва, хоч і не роли, але з правильними спеціями – просто смакота! Або ж приготуємо темпуру...

– Дитино, ти що голодна? – перебила її Ельвіра. 

– Все розумію, молодий організм, їсти хочеться завжди, – відповіла з посмішкою Амайя. – Але якщо ти про святкові страви до Різдва, то я його не святкую. Як і більшість японців.

– Ой, а я не знала, – зізналася дівчинка. – А що ж Ви в цей день робите?

– Є у нас тут одна традиція, дивна чи ні – вирішувати вам!

– І яка ж? – зацікавлено запитала бабуся.

– Ми на Різдво ходимо до KFC, це такий ресторан швидкого обслуговування.

– Ага, як же, як же, знаю такий! – схвально кивнула Натуся. – Його у Сполучених Штатах заснував полковник Сандерс, такий усміхнений дідусь з їхнього логотипа.

– Точно він! – радісно підтвердила Амайя. – Саме він придумав оригінальний рецепт обсмажених шматочків курки в паніруванні, що складається з одинадцяти трав та спецій.

– У мене вже слинки течуть лише від цієї розповіді, – зізналася дівчинка.

– Але ж ця їжа зовсім некорисна, – засумнівалася Ельвіра. – Олії там стільки смаженої! І не зрозуміло, як часто вони її міняють! Про картоплю фрі й говорити не буду – тут і так все зрозуміло. А за газовані напої я взагалі промовчу! 

– Я теж не фанатка швидко їжі, – зізналася Амайя, – але один раз в рік можна. І вона підморгнула Ельвірі.

Після півгодинних умовлянь Натуся разом із Амайєю все ж переконали бабусю відвідати KFC, щоб познайомитися з цією незвичною японською традицією.Однак, коли вони під’їхали до ресторану, який знаходився неподалік від дому чарівниці, виявилося, що всі столики були зайняті.

– От халепа, – бідкалася Амайя. – Що ж тепер робити?

– А, як на мене, то це прекрасно, – зраділа Ельвіра. – Не будемо їсти некорисних страв. Може, пошукаємо щось інше? Я, до речі, не проти суші чи місо супа, про який згадувала моя онучка!

– Або можемо поїхати до іншого закладу KFC. У нас в місті це не єдиний ресторан, – запропонувала подруга.

– Думаю, що цього не знадобиться, – мовила Натуся і в її очах промигнув грайливий вогник. – У мене здається виникла одна ідея…

Не встигла Ельвіра вчасно зреагувати, як за сусіднім столиком група дівчаток-підлітків підскочила зі своїх стільців та з криком вибігла надвір. У закладі було так гамірно, що ніхто, окрім чарівниць, цього і не почув та й не помітив.

То що ж накоїла Натуся? Виявилося, що під столом, з якого щойно підхопилися дівчата, ходила справжнісінька курка, дзьобаючи крихти від булочки з кунжутом, які попадали на підлогу.
    – Натусю, що це за витівки?! – розгублено прошепотіла бабуся, але дівчинка зробила вигляд, що зовсім не розуміє, у чому справа.
      – От заробиш у мене!

    – Не сердься на дитину, – лагідно посміхнулася Амайя. Легким рухом руки вона перетворила курку на маленький іграшковий сувенір і віддала його Натусі. Без зайвих зволікань чарівниці зайняли щойно звільнений столик.
  – Добре хоч, що інші відвідувачі нічого не помітили, – уркнула Ельвіра, все ще роздратована витівкою онучки.
  – Ти права, – раптом посерйознішала Амайя. – Нам потрібно бути обережнішими з магією на очах у людей... Особливо в цю технологічну епоху, коли всі прагнуть зафіксувати все на камери своїх телефонів.

     Натуся одразу усвідомила свою провину та небезпеку, на яку наражала всіх через своє бажання скуштувати смаженої курочки. Вона щиро вибачилася за свою поведінку й навіть сама собі призначила покарання – відмовилася від чудового японського десерту: білого бісквіта з полуницями, який був дуже популярним на Різдво. Проте Ельвіра не втрималася й усе ж дозволила онучці скуштувати ласощі. Адже Натуся вже зрозуміла свою помилку, а такі подорожі до Японії трапляються не кожного дня.

Інша частина дня з Амайєю пройшла в приємній дружній бесіді, а ввечері чарівниці попрощалися, адже на них вже чекали інші країни та нові бабусині друзі.