Пригоди бабусі та Натусі. Книга 5. Зимові пригоди

Розділ 5. Бобова королева

Наступною зупинкою наших чарівниць стала Франція. Пер Ноель, бабусин старий друг, і за сумісництвом добрий чарівник та хазяїн Різдва, дуже зрадів своїм гостям. У той день до нього прийшло багато дітей, які гарно поводили себе впродовж усього року і сьогодні чекали на подарунки, солодощі та забави. 

Натуся, після зустрічі з Крампусом, вже не могла з упевненістю назвати себе слухняною, але пропускати веселощі їй зовсім не хотілося. Тому коли Ноель запитав, як вона себе поводила, дівчинка широко усміхнулася і мовила «Просто прекрасно!» На мить їй здалося, що в очах чарівника  промайнули два червоних вогники, але він швидко відвів погляд й звернувся до наступної дитини.

Після того, як за слухняність роздали подарунки, на стіл подали солодкий пиріг. Діти взяли собі по шматочку і почали щось у ньому шукати. А Натуся, яка вже встигла зголодніти, просто відкусила шматочок і ледь не зламала зуб об щось тверде. У її пирозі був біб. По святковій залі прокотилася хвиля розчарування. Дівчинка здивовано поглянула на присутніх.  З’ясувалося, що пиріг був незвичайним: за традицією в нього запікають бобове зернятко. Той, кому воно дістанеться, стає «бобовим королем» новорічного вечора, і всі мають виконувати його бажання.

Новоспечена «бобова королева» враз повеселішала. Навіть зуб перестав боліти. Задоволено потерши руки, вона вилізла на стілець, одягла корону з фольги, яку діти спеціально підготували для цієї гри, і почала роздавати накази.

    – Залізь на стіл і кукурікай! – наказала Натуся рудому хлопчику з яскравими веснянками на обличчі.
  – А ти ходи на руках! – звернулася вона до іншого, маленького хлопчика з кирпатим носиком.
      – А ви двоє розмалюйте одна одну варенням, як індіанці! – сказала «бобова королева» сестричкам-близнючкам.

Та на цьому Натусина фантазія не зупинилася.
  – Так, усі ділимося на дві команди! – скомандувала вона, швидко розставляючи дітей у дві лінії. – А тепер, як ваша королева, наказую: Кидайтеся їжею зі столу!

Терпець у Пера Ноеля швидко скінчився. Він на хвильку вийшов із зали, а повернувся вже з загадковою усмішкою. Підморгнув бабусі, яка лише зітхала, спостерігаючи за наслідками «правління» своєї онуки. Раптом у двері хтось гучно постукав.
    – Бобова королево! – звернувся чарівник до Натусі. – Здається, це до Вас. Не відчините?
    – Звісно, хоч це й не гідна королеви робота! – гордовито відповіла дівчинка і попрямувала до дверей.

Та щойно вона їх відчинила, вираз її обличчя кардинально змінився. На порозі стояв рогатий дід і з докором дивився на «королеву».

– Ну і хто тут бешкетує? – суворо запитав він, навіть не привітавшись…

– А Ви хто? – тихенько запитала Натуся.

– Мене звуть Пер Фуетар. Я приходжу до неслухняних дітей і приношу їм подарунки.

– Гарні подарунки? – оживилася дівчинка.

AD_4nXeduDniED90JVbFbgC2Bme-vyF8HVGf9zrzqVNO9Ub0rOK6GulGj3OYYrNJHvv8jxWNqX3MQ9gLUV-v4i4QpVBYIN-Lo556My6KukVAxO6qTcZYfl0Cv3D5p7DJ7YqjABRRYDqB7mS0QtWzwNDtTAk?key=lmcRw71iKYR5yOQJqL2BeA

– Дуже гарні, – хитро усміхнувся дід. – Але тільки в обмін на ті, які ти вже отримала.

– То я зараз їх принесу! – крикнула «бобова королева» і побігла до зали. Через декілька секунд повернулася зі своїми подарунками.

Пер Фуетар відкрив свій мішок і Натуся поклала в нього різноколірні пакунки. Потім він витяг звідти одну велику коробку, загорнуту в чорний папір і подав її дівчинці.

– Якесь упакування не дуже святкове, – з недовірою мовила та.

– Ти на це уваги не звертай! Головне те, що всередині! – запевнив її дід.

– Добре! Дякую! Бувайте! – сказала вона і, не чекаючи відповіді, зачинила двері.

З великим пакунком у руках «бобова королева» прибігла до зали та голосно вигукнула:

– Ось що я отримала за свою неслухняність! Дивіться і заздріть!

Вона відкрила коробку, а звідти висипалася купа вуглинок. Усі діти почали сміятися з такого «подарунка». Натуся зрозуміла, що неслух ніколи не винагороджується.

– Я… Я хочу перепросити за свою поведінку, – мовила дівчинка, переводячи погляд з Ноеля на бабусю, а з неї – на дітей, яким вона щойно веліла виконувати безглузді речі.

– Головне, що ти усвідомила свою помилку, – відповів, посміхаючись, Ноель.

– Я дійсно зрозуміла, що робила не так! – вона повернулася до дітей. – Ми зможемо знову погратися? Обіцяю, що відтепер буду зразковою “бобовою королевою”!

Діти з задоволенням прийняли її вибачення і решту вечора Натуся провела у мирі та злагоді з усіма.

 

Любі читачі, нагадую, якщо вам хочеться від мене у подарунок розмальовку чи календарик з улюбленими героїнями, заходьте в гості у Телеграм-канал "Весела Казкотерапія" (https://t.me/vesela_kazkoterapia) та завантажуйте їх безкоштовно! Чекаю в гості!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше