Розділ 2. Дивний папірець

- Що це за чудасія така? - здивувалася Натуся. Вона хоч і звикла до дивовиж в їхній родині, однак цей папірець не на жарт її зацікавив. - Може Фофа знає?

Білочка сиділа у ванній кімнаті та причісувала свій пухнастий хвостик.

- Не завадила? - запитала дівчинка, попередньо постукавши та легенько відчинивши двері.

- Та ні, Натусю, - відповіла та, дивлячись на неї через дзеркало. - Заходь, я вже завершую свої б’юті-процедури.

Вона зістрибнула з рукомийника на пральну машину та приготувалася слухати. Натуся сіла навпроти на краєчок ванної.

- Я тут наш сімейний альбом переглядала, - почала вона, підбираючи слова та намагаючись виглядати байдужою. - І знайшла там ось це.

З цими словами дівчинка передала пожовклий папірець Фофі. Білочка уважно прочитала його вміст і поглянула на Натусю.

- І що ти думаєш це означає? - запитала вона.

- Це я у тебе і хотіла дізнатися, - відповіла дівчинка. - Які відповіді? Яка шафа? І куди стукати треба?

- З цим, я думаю, тобі краще бабуся допоможе, - запевнила Фофа. - Альбом вона робила. Тож, певне, і про цей папірець щось знає.

- Боюся, що вона знову мене сваритиме, що носа свого пхаю, куди не потрібно. 

- Можливо, вона й має рацію, - усміхнулася білочка. - Ти у нас ще те швершко. І регулярно потрапляєш у якісь халепи. Може, не варто дізнаватися, що тут мається на увазі?

- Може й так, - поспішила погодитися Натуся. - Досить з нас пригод. Лише нещодавно оговталися від минулих. І бабусю нема чого зайвий раз нервувати. Забудь, про що ми тут говорили, гаразд?

- Дуже мудре рішення, - зраділа Фофа. - Пишаюся тобою! Ти дорослішаєш!

Натуся вийшла із вбиральні та попрямувала до своєї кімнати. Якби білочка знала, що у неї було зараз в голові, вона б не робила таких поспішних висновків щодо стадії її дорослішання. Дівчинка була налаштована розібратися в усьому сама. І в неї вже був план.