15. Фофин план

Всі подивилися на білочку з повагою. Все ж таки розумна ця домашня улюблениця. Не дарма саме її бабуся вибрала на магічному ярмарку багато років тому.

– Розповідай, Фофо! – мовила Натуся і всі схвально закивали.

– У нас є ця записка, – почала білочка, – яка написана Домініком. Отже, є відбитки пальців.

– Ти ж не пропонуєш у поліцію звернутися? – кепкувато зауважив Річард.

– Звісно ні, – обурилася Фофа, – за кого Ви мене маєте?

– Вибач, вибач, – Лорду стало соромно, – продовжуй!

– Так от, у мене є зв’язки з іншими чарівними домашніми улюбленцями чарівників. Один з них, пес Герцог, мій друг, може знайти що завгодно і кого завгодно.

– Це ж чудово! – викрикнув Жюль. – Чого ж тоді ми чекаємо?

– Не все так просто, – знову обурилася Фофа. У цих чоловіків зовсім немає манер. Перебивають на півслові. – Герцог – пес Феоніли.

– Ой-ой-ой, – тут вже не стрималася Натуся, – вона ж така…

– Так, не зовсім приємна особистість, – погодився Річард. – Та і мене недолюблює.

– Крім того, – продовжила білочка, – у нашої «подруги» колись був роман із Домініком. Не думаю, що вона захоче нам допомогти у пошуках «розлучниці» та колишнього коханого.

– А може вона і причетна до цього зникнення? – припустив Жюль.

Усі задумалися. Дійсно, під час ранкового дзвінка Феоніла поводилася дивно.

– Як би не було, нам потрібна допомога Герцога, – підсумувала Натуся. – Але його хазяйка не повинна про це дізнатися.

– І як це зробити?

– Використаємо ковдру-невидимку. Але підемо лише ми з Натусею. Ковдра замала для усіх.

– А нам з Жюлем що робити у цей час?

– Повертайтеся до лісу в чарівних фотошпалерах. Потрібно ще раз перевірити місцевість. Можливо ми щось пропустили і є ще якісь підказки. Якщо у нас нічого не вийде з Герцогом, принаймні можна буде повернутися до Плану Б.

– А що за План Б?

– Поки що не маю жодного уявлення, – сумно підсумувала Фофа.