Пригоди бабусі та Натусі. Книга 2. Таємниче зникнення

14. Хто ж такий цей «Д»?

– Хто такий цей «Д», Річарде? – запитав Жюль. – Мені здається, ти знаєш. Та і в посланні…

– Знаю, – перебив його Лорд. – «Д» – це Домінік.

– Звідки мені знайоме це ім’я? – задумливо мовила Натуся.

– Ти його добре знаєш, – сумно відповів чоловік. – Пам’ятаєш справу проти мене?

І Натуся згадала. Рік тому до рук Ради Старійшин потрапила справа про злодіяння у 18 столітті. Підозрюваним у цій справі виявився Річард. Жертвами чаклуна були жінки віком 25-30 років. Усі красуні. Усі знатного роду. Усі мали вийти заміж у день зникнення. Це продовжувалося впродовж 50 років, але Раді лише тоді вдалося відслідкувати можливого вбивцю. 

Усі докази були проти лорда. У його замку знайшли особисті речі зниклих жінок, крім того, він практикував магію. Алібі в нього теж не було. 

Бабуся тоді не повірила цим доказам і вирішила провести власне розслідування. Натусю, попри заборону Старійшин приводити на Раду чаклунів до повноліття, вона таки взяла із собою. 

Але перед цим вони помандрували у 18 століття, у той день, коли була викрадена одна з дівчат. Наші героїні пішли на її весілля й причаїлися в кімнатці, де наречена одягала весільну сукню. Раптом двері відчинилися – і до кімнати зайшов чоловік. Бабуся одразу його впізнала. То був один із Ради Старійшин – Домінік. Він привітав наречену букетом квітів, на яких було розпилене сонне зілля. Коли дівчина знепритомніла, чарівник підхопив її на руки й зник із нею в білому тумані.

AD_4nXcA7wKXGM7kiMWt2vSsIWAjPWuoslzH8HlCDK6jHnqMITxlpb0_xtNN3UjTThXajZBRHNArViIgS74tXd47k20Qk5dFVV3TlV_KHPQyK7AnPBfL5rCC69qkqiltNC8jhYcns4cshjWHBdokGjDLUYbkha-tMuk7UcNvIk06?key=jYIg5i98pwFqElCzVAKvKQ

Чарівниці відразу ж повернулися в наш час, і бабуся полетіла на Раду. Вона розповіла про свою подорож у часі та про того, хто стояв за усіма викраденнями. Та Рада не спішила вірити словам бабусі, хоч як переконливо вона не розповідала. А Домінік лише саркастично усміхався, мовляв, що, стара, нема доказів?

Проте його посмішка зникла з обличчя, коли до зали вбігла Натуся. Хоч дівчинці суворо заборонялося там бувати, але вона мала докази провини Темного Старійшини й збиралася їх усім показати. 

Річ у тім, що в Натусі на телефоні була відеокамера. На неї вони з бабусею і зняли злодіяння чаклуна. Рада Старійшин, побачивши відео, була дуже обурена вчинком свого колеги. У ту ж мить Домінік був запроторений у магічну в’язницю, а з лорда знято усі обвинувачення.

– Я не розумію, – мовила Фофа після довгої паузи. – Якщо цей покидьок у в’язниці, як він може викрасти нашу бабусю?

– Думаю, що він утік, – припустив Жюль.

– В будь-якому разі нам негайно слід це з’ясувати. Я до Ради Старійшин. А ви усі будьте тут.

З цими словами Річард вийшов зі спальні.

– Нам теж не можна скласти руки й чекати, поки лорд усе вирішить, – сказала Натуся і теж підвелася.

– Але що ж ми можемо зробити? – запитально поглянув на дівчинку привид.

– Провести власне розслідування, – відповіла за неї Фофа. – І у мене є план!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше