Пролог. У попередній книзі…

Жодну з частин цієї книги не можна копіювати, перекладати або відтворювати у будь-якій формі без письмового дозволу автора.

У першій книзі ми познайомилися із двома не зовсім звичними героїнями – бабусею та Натусею. Зовні вони нічим не відрізнялися від решти людей, проте у них була маленька таємниця – це були дві чарівниці «під прикриттям». Вони подорожували у часі, патрулювали вулиці нічного міста, караючи злочинців та допомагаючи простим людям.

У них була домашня тваринка – білочка Фофа, інтелігентна, кмітлива та талановита, яка не раз допомагала своїм господаркам у біді та давала слушні поради.

У їхньому домі було багато магічних речей: посуд, що самоочищувався, ковдра-невидимка, яка допомагала бути непоміченими, коли це було життєво важливо, пральна машина, за допомогою якої наші чарівниці подорожували в часі, дзеркало, що слугувало бабусі своєрідним «скайпом» для зв’язку з іншими чарівниками та магічний сад, замаскований під фотошпалери, де так полюбляли відпочивати наші дівчата.

Натуся, дуже допитлива від природи, часто порушувала обіцянки, дані бабусі, через що часто потрапляла в халепу. За такі вчинки у цій дивній родині була передбачена ціла система покарань, погоджена на сімейній раді.

Найбільше бабусі не подобалися Натусині самовільні подорожі в часі, адже вона не лише наражала на небезпеку власне життя, а й ризикувала змінити усе майбутнє.

Остання така подорож ледь не коштувала дівчинці життя. Що ж з цього вийшло, ви, мої любі читачі, й дізнаєтеся далі. Ну що, поїхали?

Любі читачі! Якщо ви, як і я, чекали на повернення чарівниць і раді знову побачити їх на сторінках моєї книги, не забудьте залишити вподобайку. Мені буде дуже приємно. А ще це надихатиме мене на написання нових пригод!