1. Де поділася Натуся?

«Дикий Захід… Казала ж бабуся: «Сюди ні ногою». І чого мені заманулося так ризикувати власним життям? А головне, заради чого? І ніхто ж не знає що я тут… От халепа…»

Такими були думки Натусі, яка стояла напроти Брудного Тоні – ватажка банди розбійників. Стрілки годинника поволі рухалися до позначки «12». На вулиці було тихо. Лише легенький вітерець гнав перекотиполе піщаною землею. Серце дівчинки стискалося від страху. «Що я накоїла?» – промайнула в її голові остання думка. Люди, що потайки виглядали зі своїх вікон, не зводили очей з того, що відбувалося.

Та раптом піднявся сильний вітер. Через стовп куряви нічого не було видно. Натуся прикрила обличчя рукою і намагалася зрозуміти, що відбувається. Раптом з куряви пилу випірнула така знайома рука. Дівчинка міцно ухопилася за неї і замружила очі. 

Бабуся – а це була вона, побачила, як Тоні у цей момент дістає пістолет. Вона зреагувала блискавично. Притягнувши онучку до себе, вона вихопила із кобури шерифову зброю… Пролунав постріл – і все стихло. 

Коли курява розсіялася, люди побачили Тоні, що лежав, тримаючись за бік, і стогнав. А від маленької дівчинки-шерифа не залишилося й сліду…

– Що це ти собі надумала, дитино?! – розлючено вигукнула бабуся, щойно вони повернулися додому. – Я ж тебе стільки разів попереджала про ці подорожі у часі! Тобі що, жити набридло? І мене ледве до інфаркту не довела. 

– Вибач мене, будь ласка… – почервоніла від сорому Натуся і втупилася поглядом у підлогу, боячись поглянути на свою рятівницю. – Я думала, що лише подивлюся і все… – а потім, помовчавши, додала: – Цього більше не повториться… Ніколи...Обіцяю…

– Я дуже на це сподіваюся… – вже м’якше відповіла бабуся. – Але правила є правила. Місяць без зустрічей з друзями, тільки школа і дім. А тепер йди до своєї кімнати!

Натуся, й досі налякана від пережитого, навіть не думала заперечувати. Вона щойно була лише за крок від смерті. Сил на суперечки, а тим більше зі своєю рятівницею, у дівчинки не було. Тому вона покірно пішла у свою кімнату відбувати покарання.