Розділ 18. Спілка чаклунів

У світі чаклунів, як і у світі звичайних людей, існували свої правила. Кожні чотири роки таємним голосуванням обирався Найголовніший Чаклун, що ставав на чолі Ради Старійшин. До цієї Ради входила й Натусина бабуся Ельвіра. 

Рада Старійшин була дуже поважною організацією в магічному світі. Вона укладала свої закони, слідкувала за рівновагою Добра й Зла, відправляла сторічних чарівників на магічну пенсію та тримала рівновагу у світі.

Натуся знала про Раду, але їй було заборонено літати з Бабусею на зібрання до виповнення вісімнадцяти років. Зараз вона зосереджувалася на простіших речах, таких як: школа, подружки та хобі. Іноді і їй хотілося хоч одним оком глянути, що дійсно робилося в Раді, познайомитися зі Старійшинами і бути учасницею хоча б одного з їхніх засідань. Однак, порушувати правила вона не збиралася. Це було надто небезпечно і Натусю за таке могли б позбавити її сил.

Бабуся ж дуже пишалася своєю посадою і серйозно ставилася до покладених на неї обов’язків. Коли їй у свій час виповнилося вісімнадцять років, мама привела її, тоді ще незрілу чаклунку, на Раду Старійшин. Дівчина була в захваті від побаченого. Усі маги були дуже поважними у своїх колах, спілкувалися спокійно й чемно один з одним, хоча більшість із них мала занадто суворий вигляд. Вони носили чорні або білі мантії залежно від того, на якому боці служили – Добра чи Зла.

Так, так, у Спілці чаклунів, як і у Раді Старійшин були представники світлих та темних сил. Таким чином вони контролювали світову рівновагу. Тож кількість добрих та злих чаклунів завжди була однаковою. І коли хтось із чарівників, яким виповнювалося сто років, йшов на “магічну пенсію”, його місце займав молодий, який щойно досяг повноліття. Іноді старим чаклунам потрібно було чекати не один місяць для такого обміну, щоб врешті скласти свої обов’язки та вийти на заслужений відпочинок.

Як я вже зазначала, усі чарівники у Раді Старійшин носили білі та чорні мантії. Це робилося для того, щоб відрізняти “своїх” від “чужих”. При цьому не заборонялося спілкуватися з чаклунами протилежних поглядів. Навпаки, такі розмови заохочувалися. Хоча й траплялися рідко. Зазвичай добрі та злі чарівники гуртувалися невеликими купками та обговорювали останні новини у світі. 

Якщо десь починався новий воєнний конфлікт чи техногенна катастрофа, до представників Зла одразу ж виникало безліч запитань. І недарма. Адже в більшості випадків вони дійсно докладали до цього зусиль.  У такі часи сили Добра об’єднувалися, створюючи щось прекрасне, щоб відновити баланс. У певній країні з’являвся мудрий правитель. Народжувалося більше дітей, а впливові люди починали підтримувати тих, хто потребував допомоги. Навіть природа не залишалася осторонь – процес самоочищення розпочинався завдяки зусиллям небайдужих волонтерів.

 Звісно Наша бабуся носила білу мантію і пишалася своєю участю в Раді. Вона була справедливою Старійшиною, ніколи не вирішувала чиюсь долю, не обдумавши спершу все, як слід. Нашу чаклунку поважали, а дехто й побоювався її. Ельвіра була дуже пунктуальною, а тому однією із перших прилітала на зібрання. Крім того, вона завжди мала свою думку на ту чи іншу проблему, а її рішення не викликали сумнівів та були дуже виваженими. Завжди… До одного випадку…