Міфи, що стали реальністю

Натуся, як ми вже знаємо, не була фанаткою виконання домашніх завдань із навчальних предметів. Проте розуміла, що бабуся не потерпить зауваження в щоденнику про їх невиконання. Тому коли на уроці зарубіжної літератури почали вивчати міфи Стародавньої Греції, вона дуже зраділа. Адже що може бути кращим за подорожі в часі, які принесуть не лише задоволення, а й гарну оцінку?!

Бабуся ж не любила повертатися в минуле, тому що ненароком його можна було змінити. А це могло вплинути на майбутнє. Усе ж заради цікавості та гарної оцінки внучки з предмету, вона таки погодилася – і пральна машина запрацювала на повну.

Усе закрутилося, завертілося – і в ту ж мить наші чарівниці опинилися в Стародавній Греції на горі Олімп. Спочатку вони побачили Зевса, оточеного сонмом богів. Тут були і його дружина Гера, із золотими кучерями Аполлон та його сестра Артеміда, тендітна богиня кохання Афродіта, богиня війни Афіна та багато інших богів. 

Три прекрасні Ори охороняли вхід на високий Олімп. Вони поклонились нашим чарівницям (у бабусі були зв’язки нагорі) і пропустили їх у палац. Ні дощу, ні снігу не було в царстві Зевса, а вічно світле, радісне літо. Їх запросили на бенкет у палату, побудовану сином Зевса – Гефестом. 

Цар Зевс сидів на високому золотому троні й спілкувався з гостями, пригощаючи усім, що лише душа бажає. Та ось, виблискуючи своєю красою, у пишному вбранні, увійшла до бенкетного залу дружина Зевса – Гера, і всі боги схилились перед нею. Вона сіла біля чоловіка й розмова за столом продовжилася.

Натусі все було цікаво, тому вона задавала багато питань богам, які сиділи поруч із нею за столом. Вона також розповідала про майбутнє й про своє навчання. «Усе-таки добре бути чарівницею», – подумала дівчинка, усміхаючись до Купідона, який так і намагався поцілити своєю стрілою кохання прямісінько в її серце.