У гонитві за поганим

Нічні прогулянки наших чарівниць не завжди були спокійними й одноманітними.

Якось улітку вони полетіли у той район міста, який не славився спокійними вечорами й привітними перехожими. Ліхтарі там давно вже не світили – і побачити щось або когось було майже не реально. 

Раптом Натуся почула крик. То була жінка. Вона голосно репетувала, благаючи затримати злочинця, який щойно відібрав у неї гаманець. Чарівниці зреагували миттєво. Вони злетіли вище (звичайно, залишаючись невидимими) і справді побачили чоловіка, який біг у протилежний бік, міцно тримаючи щось у руках. Натуся підлетіла ближче, вихопила в злочинця його здобич і злетіла над головою негідника. 

Той дуже злякався, коли побачив, що його знахідка не в руках, а над головою. А поряд нікого немає. Переборюючи страх і не вірячи власним очам, крадій почав ловити гаманець, підстрибуючи на місці. Та все було марно. Раптом він відчув легкий поштовх позаду й упав на землю. Більше від несподіванки, аніж від сили удару. Підвівшись, злодій побачив, що позаду нікого нема й перелякався ще дужче.

Він ще раз озирнувся, протер очі, прислухався, але не почув нічого. Махнувши рукою на втрачений гаманець, злодій поклав руки до кишень і хотів було йти, та раптом відчув, що його кишені порожні - власного гаманця нема. Він почав шукати в траві, іти назад, перевіряючи кожен сантиметр дороги, та марно. Раптом заволали звуки сирени – і злодій поспішно пішов до найближчого двору, щоб заховатися від правоохоронців.

Bласниця гаманця була здивована, коли прямо з неба на неї впав її ж власний гаманець. Наші чарівниці не стали показуватись їй на очі, адже потім потрібно було б розповідати поліції, яким чином літня жіночка з онучкою відібрали в злочинця крадене. Пригод на один вечір було достатньо, і бабуся з Натусею полетіли додому.

А гроші з гаманця злочинця, який спритно дівчинка вилучила з кишені злодія, було передано найближчому дитячому будинку як доброчинність.

Таких випадків у житті наших героїнь було чимало, тому нічні прогулянки швидко перетворилися на патрулювання вулиць. Нашим чарівницям подобалося виконувати роль супергероїв, що під покровом ночі захищають добропорядних людей від правопорушників. Але вони не могли розповісти про свої героїчні вчинки нікому, адже це розкрило б й інші їхні таємниці. А жертвувати викриттям світу магії наші дівчата не хотіли.