Натусю, як і всіх дітей її віку, завжди вабила небезпека. Вона читала пригодницькі книжки, часто уявляючи себе головною героїнею. У своїх фантазіях Натуся була шерифом невеличкого Техаського міста й боролася зі злочинністю, встановлюючи справедливість.
Бабуся не поділяла захоплень онучки, оскільки була досвідченішою й обережнішою у своїх мріях. Натуся знала про осуд Бабусі й тому вирішила їй не казати, що хоче повернутись до ковбойських часів.
Коли старша чарівниця пішла на зібрання спілки Чаклунів, молодша крутнула ручку пральної машинки й потрапила у салун (такий собі бар) маленького містечка на Дикому Заході.
Одягнена вона була в ковбойський одяг (добре, що залишився костюм від Хелоуїна) і так замаскована, що ніхто б і не здогадався, хто вона насправді.
Раптом двері салуна відчинились – і запанувала мертва тиша. Банда Брудного Тоні на чолі із самим Тоні зайшла й сіла за столик. Поступово салун спорожнів. Ніхто не хотів потрапити під кулю цих небезпечних злочинців.
Натуся теж вийшла й попрямувала…Ні, ні, не додому, а в офіс шерифа. Якби вона знала, чим це все скінчиться, то ніколи не перечила б Бабусі.
#105 в Різне
#10 в Дитяча література
#413 в Фентезі
подорожі в часі і між світами, чаклунство і магія, пригоди та таємниці
Відредаговано: 12.12.2024