Гелловін

Деякі свята були особливими для наших чарівниць, зокрема День Усіх Святих. Для звичайних людей це була просто забава, маскарад, веселощі. Та для Бабусі й Натусі це був найнасиченіший день року. Адже в цей день уся нечисть, що до того ховалася в печерах, глухих лісах, болотах та під землею, вилізала на поверхню й намагалася заволодіти світом. Проте щороку добрі чаклуни й чарівниці протистояли їм у цій боротьбі. 

Цей рік не став винятком. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада наші знайомі вже летіли понад будинками, оглядаючи довірену їм територію. Раптом вони побачили біля одного будинку дивну постать. Це був привид маленької дівчинки. Вона побачила у вікні цукерки і вже хотіла пройти крізь стіну, щоб забрати їх, а заодно й налякати власників будинку (така вже у неї вдача).

Наші чарівниці зреагували вчасно. Вони підлетіли до привида, прочитали заклинання, що налякало його й змусило зникнути. А будинок Натуся обсипала сіллю для того, щоб жодна нечиста сила не могла до нього потрапити. 

Під час Хелоуїну чарівниці захистили ще багато будинків від злих сил.

Ніч була дуже довгою й небезпечною, але наші героїні успішно впоралися зі своїми обов’язками. Вони мали неабиякі чари, що робили їх сильними: спільна робота, відсутність суперечок і відданість одна одній. Дівчата завжди радилися, як краще вчинити, але й не зволікали в критичних ситуаціях.

Зранку, прибувши на чарівну нараду, вони дізналися про покарання чаклунів, які не впоралися зі своїми обов’язками. Їхню чарівну силу було забрано навіки, а практикувати магічні ритуали заборонили. Наші героїні співчували цим невдахам. Але потай раділи, що з гідністю завершили свою місію.